У дружини Злочевського забрали ділянки в Біличанському лісі

Пам’ятаєте про угоду зі слідством колишнього урядовця на 800 млн грн – «один з найбільших донатів на ЗСУ»? 

Це була угода зі слідством колишнього міністра екології Миколи Злочевського, яку затвердив Вищий антикорупційний суд. Представника уряду зрадника Азарова звинувачували в організації зловживання впливом.

Так от, уявіть, що колишній міністр екології має відношення до дерибану Біличанського лісу. І у його дружини були ділянки в лісі. Вже нема. Про це повідомляє прокуратура області.

Щоправда, прізвищ прокуратура не називає. Але прізвища власників я знаю.

Взагалі-то, це ж не єдиний ліс, який вирішила загарбати сім’я ексміністра екології. У 2010 році прямим розпорядженням голови КОДА Анатолія Присяжнюка 14 га отримала фірма, пов’язана із Злочевським.

Про це знімали сюжет «Схеми», журналіст Максим Савчук.

Тут важливо згадати, що наприкінці минулого року в Ірпінському суді розглядали справу тезки-помічника Злочевського. У цього політика, а він був свого часу не лише в уряді Азарова, а ще й нардепом «Партії регіонів», значився одним із помічників дехто Олег Нелін. Так от, якщо у справах по Біличанському лісу прокуратура по суті, як правило, виграє, то в цій справі щодо захисту лісу – програла. 

Суддя Ірпінського суду Яна Шестопалова не побачила, що на цій ділянці – природно-заповідний фонд і відмовила прокурорам у позові. Це при тому, що є президентський указ і ліс має найвищий природоохоронний статус. Прокуратура пішла в апеляцію.

Але наголошую, що більшість справ в судах прокуратура виграє і з кадастрової карти ділянки крок за кроком нарешті прибирають. 

Ліс ніколи не був і не буде приватною власністю.

Я знаю прокурорів, які разом з колегами роздруковували кожен з 501 позовів і розкладали їх по кімнатам і коридорам, щоб систематизувати для подачі в суд. Одна з них – Олена Сінякевич.

Коли я дізналася, що після громадського контролю її якось відсторонили від посади – були іскри з очей. Помиляються всі. Іноді помиляється і громадський сектор. І тоді я колегам про це сказала.

Сінякевич поновилася через суд і пройшла повторно атестаційну комісію. Я дуже хочу, щоб крізь призму цієї перемоги в суді, коли нам повертають наш ліс, якомога більше громадян прочитали статтю Тімоті Снайдера. Про 20 кроків, які дозволяють нам не піти в тиранію, а для нас зараз це дуже важливо. 

Один з дуже важливих пунктів – «Захист інституцій». Снайдер поставив його на друге місце після першого («не корися»), і тут я його процитую повністю:

«Інституції відіграють важливу роль у збереженні порядку і гідності. Їм також потрібна наша допомога. Не говоріть про «наші інституції», якщо ви не робите їх своїми діями. Інституції не захищають себе. Вони падають одна за одною, якщо кожну з них не захищати від самого початку. Тож оберіть інституцію, яка вам подобається – суд, газету, закон чи профспілку – і взявшись за її захист, виберіть її сторону».

15 років прокуратура стоїть на захисті нашого лісу. 15 років ті, хто працюють в цій інституції, дійсно докладають титанічних зусиль, щоб магія перемоги сталася і «іменем України» звучало гордо і було на боці закону. 

Цінуймо це.