У Кам'янському вирішують чи буде у місті пам'ятник автору логотипу Lufthansa та емблеми ОУН

У Кам'янському за пропозицією «Державницької ініціативи Яроша» планують встановити пам'ятник на честь видатного українського художника-графіка, педагога та громадського діяча Роберта Лісовського, уродженця промислового міста, «яке пам'ятає Брежнєва».

І бабусі якого продовжують ностальгувати за «дідусем-маразматиком» та його епохою. Свідченням цьому хоча б «недекомунізовані» совєтські «пам'ятки» в центрі міста.

Але це не заважає місцевим громадським діячам активно підтримувати ініціативу встановити пам'ятник Лісовському, тим самим вшановуючи справжніх українських героїв. 

Містян закликають пам'ятати не лише про умовного депутата, який встановив лавочку біля під'їзду, але і видатного художника-графіка родом з Кам'янського.

Наразі і у міськраді кам’янчан активно запрошують долучитись до опитування щодо доцільності встановлення у Кам’янському малої архітектурної форми на його честь.

Але що відомо про Лісовського, окрім того, що він походить з дореволюційного Кам'янського?

Як стверджує громадський діяч Андрій Іванченко, не всі мешканці Кам'янського знають, що в місті є вулиця Роберта Лісовського, на якій розташований підрозділ швидкої медичної допомоги, яка перетинає Гімназичний проспект, а потім веде до паркової території.

«Сумно і те, що стан цієї вулиці важко оцінити позитивно, окрім чудових ялинок, що створюють атмосферу території затишку в цьому районі», – розповідає він.

...Відомо, що Роберт Лісовський народився у місті Кам’янському, яке за радянських часів перейменували у Дніпродзержинськ, в сім’ї українця й німкені.

У дитинстві демонстрував неабиякий хист до малювання, що привело майбутнього художника, графіка та дизайнера до Миргородської художньо-промислової школи. Тут наставником юного Лісовського був видатний український майстер Опанас Сластіон.

Наступним кроком до вершин мистецтва стало навчання у Київській рисувальній школі Олександра Мурашка та вступ по її завершенні до Української академії мистецтв, створеної після проголошення УНР. А наставниками молодого художника стали самі Георгій Нарбут і Михайло Бойчук, чия творчість символізує цілу епоху в національному образотворчому мистецтві.

Попри місцеві корні Лісовського жителі міста на Дніпрі також поки що не надто добре ознайомлені ані з роботами відомого учня Нарбута, ані з його іншими досягненнями…

Натомість Лісовський добре знаний у світі. Але про все, як люблять робити німці, за порядком.

Передусім Лісовському під час життя в німецькій еміграції  приписують створення в 1927 році логотипу для авіакомпанії «Lufthansa» в результаті перемоги у конкурсі робіт.

В Німеччину, як відомо з біографії, він потрапив після двох арештів в окупованій більшовиками Україні, внаслідок яких Лісовський ледь не загинув та короткого перебування в окупованому поляками шовіністами Львові.

А згаданий вище логотип авіакомпанії належав ще її попереднику, авіакомпанії Deutsche Luft-Reederei, і був створений 1918 року німецьким графіком і архітектором Отто Фірле.

В 1926 році після об'єднання компанії і утворення «Deutsche Luft Hansa» він зазнав певного редизайну. І хоч єдиним прямим підтвердженням участі Лісовського в роботі над логотипом Lufthansa на сьогодні є свідчення дочки художника Зої Лісовської-Нижанківської, які їй переповів сам батько, є інші опосередковані свідчення.

Лише те, що нині у «Люфтганзі» не можуть ні підтвердити, ні спростувати участі нашого земляка в розробленні фірмового знака, вже промовистий факт.

Дивуватися відсутності даних не доводиться, бо за часів націонал-соціалістичного Третього рейху ганьбою для «арійців» стало б визнання, що логотип головної німецької авіакомпанії створив українець, яким вважав себе Роберт Лісовський. Отже, інформація про українця, який створив логотип «Deutsche Luft Hansa, могла б зникнути саме в ті буремні часи...

Мимо того, Лісовського до цього часу, зокрема, дуже цінують в українській еміграції країн так званого колективного Заходу. 

Він творив проєкти символіки України на замовлення українських політичних структур в еміграції, емблеми політичних організацій, зокрема і добре нині відому емблему ОУН «Тризуб з мечем», символіки Пласту та виховав кілька змін патріотів-пластунів, які зробили вагомий внесок у становлення національної самосвідомості українців.

Заголовок пластового часопису (логотип авторства Р.Лісовського)

Вважається, що це одна з найбільших заслуг видатного художника і дизайнера, якому Україна була важливішою за власну славу в мистецтві і на славу якої він невтомно працював до сивої старості...Часто відмовляючись від привабливих з комерційної точки зору іноземних пропозицій на користь національно-значимих.

Він також створив в еміграції проєкти українських шрифтів, фірмових знаків, екслібрисів…

Окрім того, Лісовський автор національних розписів гобеленів для косівської кооперації «Гуцульське мистецтво», автор оформлення десятків ужиткових речей — від обкладинок альбомів до віньєток, які тиражували місцеві підприємства. У техніці акварелі створив пейзажі, замальовки квітів тощо.

Для більшості творів Лісовського характерна краса і співмірність графічних композицій, ретельність і високий професіоналізм виконання, активність кольорових рішень.

Лісовський став головним організатором виставок графіки талановитих емігрантів-українців у Берліні (1933) та Римі (1938). А Оформлені ним  книжки Уласа Самчука і Олега Ольжича стали класикою «модерного поєднання рис київського бароко із західноєвропейським експресіонізмом», як оцінюють їх критики. Долучився Лісовський і  до дизайну обкладинки місячника «Визвольний шлях» (що виходив у Лондоні з 1948) тощо.

І саме він створив надмогильний пам'ятник на Личаківському цвинтарі у Львові замученій поляками дівчині з ОУН – Ользі Басараб.

І це далеко не повний опис його діяльності...

Але повертаючись до сьогодення та його рідного Кам'янського, то спостережливі жителі міста могли помітити, що деякі місцеві трамваї прикрашені зображенням добробатів та Тризубу – який на свої бойові прапори взяли представники добровольчих підрозділів, які мало не голоруч у 2014 році зупиняли наступ орків «залізного» щура – Путіна. 

Та, знову ж таки, мало хто знає, що це саме та емблема Тризубу з мечем…створена їх земляком Лісовським…

Таки правий один мій друг-історик, який твердить, що весь світ наповнений символами...Треба лише вміти їх побачити та розпізнати.

Таким пам'ятник бачать скульптори

P.S.Опитування ініційоване міськрадою Кам'янського щодо встановлення пам'ятника Роберту Лісовському триватиме до 14 травня, проголосувати можна тут.