У Киргизстані готувався державний переворот
ЗМІ повідомляють, що у Киргизстані затримали учасників можливого держперевороту
ДКНБ Киргизстану масово затримав учасників можливого державного перевороту.
Про це повідомляють місцеві ЗМІ.
За даними джерел, група осіб готувала захоплення влади насильницьким шляхом. Кого саме затримали спецслужби, наразі невідомо.
Киргизька редакція "Радіо Свобода" з посиланням на свої джерела теж підтверджує затримання нібито змовників, які планували переворот. Стверджується про затримання щонайменше 10 осіб.
Офіційних коментарів влади з цього приводу поки не було. Однак факт затримань підтверджується відповідними відеозаписами, що потрапили в мережу. Щоправда, поки не ясно, чи дійсно затримані готували переворот в країні.
Що передувало:
У Киргизстані на фінішну пряму вийшло обговорення нового законопроекту про ЗМІ, який лобіює влада. Ситуація зі свободою слова тут всі останні роки була найліпшою серед країн Центральної Азії, але тепер все це може змінитися. За нормами дуже схожого на російський законопроект, всі ЗМІ чекають перереєстрації, а антикорупційні розслідування можуть потрапити під заборону.
В останні місяці в Киргизстанові і так примусово закривають ЗМІ, представників преси і блогерів саджають до в'язниці або депортують.
7 листопада 2021 року Садир Жапаров, який став президентом Киргизстану в січні того ж року, привітав усіх журналістів країни з державним святом - днем друку.
«Киргизстан іде на шляху демократичного розвитку. Важко просувати країну вперед, якщо події і проблеми в суспільстві будуть замовчуватися», - говорилося в тексті привітання на президентському сайті.
Всього через півтора року після цього привітання ЗМІ Киргизстану впевнено пишуть про те, що їх чекає цензура і закриття всіх непідвладних владі редакцій.
Ситуація зі свободою слова в Киргизстані зараз найкраща серед країн Центральної Азії. У міжнародному рейтингу свободи преси від правозахисної організації «Репортери без кордонів» Киргизстан займає 79-е місце, піднявшись у ньому на 30 позицій за дев'ять років. Для порівняння: Казахстан - на 155-му, Узбекистан - на 157-му, Таджикистан на 162-му (росія знаходиться на 150-му місці в рейтингу).
95% руки Москви
Видання Kloop пропустило текст законопроекту через сервіс Advego Plagiatus, який шукає плагіат, як правило, в наукових роботах. Аналіз показав, що киргизький законопроект на 83% фактично скопійований з російським, а якщо не враховувати косметичні правки - на 95%.
Проект Factcheck.kg встановив, що запозичення з російського закону є в 53 статтях киргизького законопроекту з 54-х.
Неурядова організація "Інтерньюс" (вона займається просвітництвом журналістів у багатьох країнах; у росії її офіс працював з 1991 по 2007 роки, а потім був ліквідований під тиском силовиків) опитала журналістів та редакторів ЗМІ Киргизстану. Про майбутню цензуру говорили всі.
"Влада, прикриваючись різними відмовками, бюрократичними процедурами, може штучно затягти процедуру реєстрації неугодних їм редакцій, - говорила керівник видання "ПолітКлініка" Дільбар Алімова. - Влада, яка хоче, щоб у країні розвивалася демократія, не піде на такі кроки".
Адміністрація президента створила робочу групу з доопрацювання законопроекту, до неї увійшли, зокрема незалежні журналісти. З жовтня 2022-го по травень 2023-го група чотири рази відправляла свої пропозиції прибрати положення, що потенційно ведуть до цензури. І щоразу адміністрація президента виносила на обговорення варіант, у якому всі ці норми зберігалися.
Більше того, у процесі з'ясувалося, що влада наполягає на ще жорсткішому регулюванні, і реєстрації взагалі підлягають усі сайти в киргизькому сегменті інтернету, а не тільки новинні. За даними видання Kaktus.media, їх понад 13 тисяч, і ця кількість постійно зростає.
Уповноважена з прав людини в Киргизстані Атир Абдрахматова надіслала законопроект для аналізу до міжнародного правового інституту ОБСЄ та Венеціанської комісії (вона існує при Раді Європи, складається з незалежних експертів і аналізує законопроекти, що не входять до Ради країн на предмет їхньої конституційності). Це була одна з останніх її дій на своїй посаді – на початку травня 2023 року парламент проголосував за її відставку без пояснення причин.
У середині травня адміністрація президента представила п'яту редакцію законопроекту, в ній, як і раніше, залишаються всі турбуючі ЗМІ положення. Журналісти, які входять до робочої групи, відмовилися його обговорювати - формально повноваження групи закінчилися 15 травня, а обговорення було призначено на 16-те.
Єдине пом'якшення, якого досягла робоча група: влада більше не наполягає на тому, що блогери повинні реєструватися як ЗМІ.
Влада Киргизстану коментує документ обережно.
"Наразі проект закону продовжує залишатися на рівні обговорень, функціонує відповідна робоча група. До неї входять у тому числі й представники ЗМІ. Вважаю, що потрібно шукати взаємоприйнятні рішення. Зараз все це на рівні обговорень", - говорив речник президента Киргизстану Ербол Султанбаєв.
Дещо більше мотивацію влади допомагає зрозуміти проурядова преса. Наприклад, газета "Вечірній Бішкек" звинуватила незалежні ЗМІ Киргизстану у тому, що вони живуть на гранти зі США. У висвітленні війни в Україні вони нібито "просували проукраїнську повістку".
Практично всі президенти Киргизстану чинили тиск на ЗМІ. Перший глава держави Аскар Акаєв судився з журналістами, звинувачуючи їх у наклепі та завданні шкоди його репутації. Прихильників другого президента країни Курманбека Бакієва підозрювали у причетності до вбивства журналіста Алішера Саїпова (його вбили у 2007 році, злочин не розкрито). Алмазбек Атамбаєв судився з редакцією "Азаттика" ("Радіо Свобода" в Киргизстані; у Росії "Радіо Свобода" та його мовні служби внесені до реєстру "іноагентів") і заарештовував їхні рахунки.
Найбільш терпимим до журналістів президентом виявився Сооронбай Жеєнбеков, який у 2019 внаслідок масових протестів пішов у відставку.
За Садира Жапарова ситуація зі свободою слова помітно погіршилася.
27 квітня суд задовольнив позов Міністерства культури Киргизстану про закриття редакції "Азаттик". Минулого року вона випустила сюжет про прикордонний конфлікт Киргизстану та Таджикистану (між країнами не повністю демаркований кордон), де дав слово всім сторонам конфлікту.
Влада Киргизстану вважала, що цей сюжет розпалює міжнаціональну ненависть. Після вимог видалити його (журналісти відмовилася це зробити), влада в жовтні 2022 року заморозила рахунки редакції та заблокувала сайт.
Законопроект на захист чиновників
Адміністрація президента, як і раніше, не коментує, навіщо вона наполягає на ухваленні законопроекту про ЗМІ.
"Ваші пропозиції десь врахували, десь - ні. Наша робота була плідною, нинішній варіант суттєво відрізняється від першого варіанту, наприклад, норму щодо блогерів прибрали", - сказав журналістам за підсумками всього обговорення заввідділом правового забезпечення адміністрації президента та кабінету міністрів. Алмаз Айилчієв.
"По-перше, цей законопроект - інструмент боротьби з усіма неугодними ЗМІ. Одна з причин з якої можна відкликати [у них] реєстрацію - "зловживання свободою слова".
Але що це означає в законі ніде не прописано. І хто визначатиме міру зловживання - каже BBC журналіст і юрист Семетей Аманбеков, який входив до робочої групи.
- А по-друге, [законопроект покликаний] захистити держслужбовців.Чиновники в цьому законопроекті виділені в окрему когорту, і щоб опублікувати будь-яку інформацію про них потрібно взяти дозвіл ".
Аманбеков упевнений, що якщо законопроект буде ухвалено, законодавство про ЗМІ в Киргизстані стане найрепресивнішим серед країн Центральної Азії.
Повноваження робочої групи з обговорення законопроекту закінчилися 15 травня і продовжено не було. Наразі до 14 червня законопроект перебуває на стадії широкого громадського обговорення. Далі він надійде до парламенту Киргизстану, де у президента Жапарова впевнена більшість.
