У країн-членів НАТО в Європі лишається 6-9 років до нападу росії
Єдиним варіантом протидії планам Кремля назвали нищення армії рф в Україні.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Це трохи дивно на тлі розгублених і фінансово песимістичних заяв союзників останніми місяцями, але, тим не менш.
***
В Німеччині опритомніли і оцінили перспективи нападу росії на НАТО, якщо дати їй перемир'ям час на мобілізацію і виробництво зброї. Єдиним варіантом протидії планам Кремля назвали нищення армії рф в Україні.
***
Це насправді дуже неочікувана заява. Ми вже встигли змиритись з прикрими перспективами підтримки, з тим, що в союзників так і лишається росієцентрична оцінка глобальних перспектив. Аж тут раптом.
Доповідь за аналітичним дослідженням Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) – державного, не якоїсь приватної войовничої ініціативи: в країн-членів НАТО в Європі лишається 6-9 років до нападу Росії.
Точніше, 6-9 років рф знадобиться для відновлення своєї армії і збройного потенціалу настільки, щоб вона ризикнула напасти на НАТО. «Мортал каунт даун» почнеться з моменту припинення інтенсивних бойових дій в Україні – тобто, з настання того самого перемир'я, до якого схиляє нас кожен з союзників і нейтралів.
Щойно не буде потреби відбиватись від ЗСУ, росія негайно скерує все доступне виробництво на військову продукцію для максимального накопичення (щоб більше в розпал бойових дій не позичати в Кім Чен Ина і не обмінювати в Ірану).
Автори Крістіан Мьоллінґ (Christian Mölling) з DGAP та Торбен Шютц (Torben Schütz) з Центру безпеки та оборони в Берліні обрахували, що Росія може готувати близько 280 000 новобранців на рік. За 6 років це буде 1,7 мільйона (вони не роблять знижки на постійне виздихування від побутового п'янства), за 10 років – 2,8 млн росіян відповідного віку, що пройдуть військову підготовку, в тому числі з урахуванням реального бойового досвіду в Україні, деякі – в Сирії та інших країнах.
Відповідно, НАТО має бути готовим до війни мінімум за 5-8 років – хоча би на рік раніше від дедлайну ВПК і війська росії. В сенсі, щоб були знов заповнені всі склади, щоб антикваріат на зберіганні було утилізовано для нищення росіян і замінено сучасними аналогами, щоб було знято теперішні питання «ми не встигаємо виробляти потрібну кількість снарядів/ зброї/ техніки». Тільки цей варіант може якоюсь мірою забезпечити стримування очікуваної військової агресії росії.
Німецькі аналітики визначили п'ять критично важливих кроків НАТО для виживання.
- Посилити підтримку ЗСУ — щоб ті мали шанс наступним наступом завдати поразки росії на території України.
- Інтегрувати Україну до європейського оборонного сектору. Враховуючи, що конфлікт із росією, ймовірно, триватиме десятиліттями, розташування України на кордоні з Росією та Білоруссю означає, що країна зберігає своє геостратегічне значення для європейської безпеки.
- Досягти більш збалансованих відносин із США та докласти необхідних зусиль для досягнення власної військової потужності.
- Перешкодити російському ВПК за допомогою жорсткіших санкцій.
- Німеччині необхідно збільшити сили Бундесверу та проголосити десятиліття інвестицій в оборонний сектор.
***
Кроки очевидні, при тому стратегічно дуже вигідні ЄС, НАТО і Україні.
Це, фактично, квінтесенція наших оборонних і безпекових мрій.
Варто визнати, що аналітика настільки позитивна для нас, ми чогось такого дуже чекали від початку великої війни, – що аж не віриться. Так, це просто висновок профільної державної структури.
Навіть як його візьмуть за фундамент всієї безпекової політики Німеччини, ЄС і НАТО в цілому, це ще має бути підтверджене рішеннями національних урядів і парламентів (де купа ліваків і російських лобістів), системними змінами в економіці і соціальній сфері (система підготовки призовників, комплекс пільг тощо).
Але те, що про таке взагалі заговорили в Європі, при тому заговорили достатньо офіційно, – це, фактично, прорив в регіональній геополітиці і стратегії колективної безпеки.
Очевидно, Україна мала би всіма силами підтримати ці висновки і рекомендації, побудувати на них оновлену міжнародну політику і принцип взаємин з союзниками. Бо це єдиний реальний варіант нашої перемоги і відновлення як держави. Але хто би то робив, на жаль...
