У скільки нам обходиться прокуратура?

Рахункова палата України завершила аудит ефективності використання прокуратурою бюджетних коштів. Це неабияка подія, враховуючи, що попередню перевірку проводили ще п'ять років тому і висновки були невтішними.

Період перевірки фактично охопив 2013 рік і першу половину 2014-го, але цей «мікс» періоду діяльності старої і нової влади зовсім не спотворює загальної картини. Не в останню чергу тому, що «передовий» досвід попередників наступники в чомусь вже перейняли і розвинули.

Про результати перевірки повідомлено президента і парламент. Ось про що йде мова, зокрема, в цих матеріалах.

Почнемо з того, на що прокурори переважно не живуть, тобто на зарплату. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (ст. 49) зарплата прокурора і слідчого прокуратури складається з посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років. Цей перелік вичерпний. Але Кабмін своїми постановами (№268 від 9 березня 2006 року і №505 від 31 травня 2012 року) надав право керівництву прокуратури встановлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі до 100% посадового окладу, з урахуванням надбавки за класний чин (ранг державного службовця) та вислугу років. Без перебільшення - неймовірний простір для творчості! Втім, фантазії все ж виявилося замало, і в підсумку такі надбавки і доплати встановлювалися майже всім працівникам органів прокуратури на максимальному рівні, без урахування показників оцінки колективних та індивідуальних результатів праці, в результаті чого надбавка була перетворена в обов'язкову виплату.

У 2013 році середній розмір цієї надбавки по центральному апарату Генеральної прокуратури склав 85%, у поточному - 86%. Хорошу традицію, нехай навіть поганих попередників, чому б і не зберегти?

У загальній структурі заробітної плати працівників органів основну її частину (70-80%) становили додаткові види заробітної плати (надбавки за високі досягнення і т. д.) і преміювання.

Розміри цієї надбавки стосовно працівників, що показали незадовільні результати в роботі або вчинили дисциплінарні порушення, не переглядалися і не скасовувалися. Як, наприклад, в прокуратурі Дніпропетровської області при наявності дисциплінарних стягнень у 49 працівників.

Положення про преміювання працівників органів прокуратури, затверджене наказом ГПУ, визначає критерії (сумлінне виконання службових обов'язків, завдань та доручень керівників прокуратури, зокрема), але не визначає розмірів преміювання. Тому для рядових працівників надбавки становили до 50%, для керівництва - від 170%.

У 2014 році ситуація така ж: основні види зарплати становлять близько 29%, а додаткові види та преміювання «за виконання доручень» - 71% від загального розміру заробітної плати.

Така система оплати праці призвела до того, що зарплата середньої ланки прокурорських працівників перестала істотно залежати від займаної посади, вислуги років та встановленого класного чину.

Розмір середньої зарплати начальника головного управління центрального апарату становить 28 535 грн. Зарплата прокурора Волинської області та його заступника - 20 358 та 17 780 грн. відповідно.

Всього витрати на утримання прокуратури в останні роки демонструють стійку тенденцію до зростання. За період з 2011 по 2013 рік бюджетні асигнування на забезпечення діяльності органів виросли майже в 1,5 рази, або на 1 млрд. 106 млн. 629,6 тис. грн. - до 3 млрд. 406 млн. 527,8 тис. грн. І тільки в 2014 році обсяги бюджетних призначень для органів трохи зменшилися - з 3 млрд. 200 млн. 529,2 тис. грн. до 3 млрд. 063 млн. 371,2 тис. грн., що було обумовлено затвердженими 27 березня змінами до держбюджету.

Заявлена Генеральною прокуратурою потреба в асигнуваннях державного бюджету зросла за рік на 20,7%, або на 1 млрд. 403 млн. 975,1 тис. грн. - до 8 млрд. 173 млн. 904,5 тис. грн. в 2014 році. Збільшення потреб в основному було мотивовано необхідністю будівництва нових споруд для прокуратур різних рівнів.

Одним з факторів, що зумовили стрімке зростання бюджетних потреб, стало також фактичне збільшення чисельності працівників органів прокуратури, що затверджувалася генпрокурором в межах фонду заробітної плати.

При затвердженої штатної чисельності органів прокуратури на 2012 рік у кількості 20 952,5 од. бюджетний запит на 2013 рік планувався виходячи з штатної чисельності 24 793,5 од., що на 18% більше, ніж за попередній рік. На 2014 рік потреби визначалися, виходячи з штатної чисельності 23 987 од. (на 806,5 од. менше, ніж планувалося на 2013 рік, але на 1146 од. більше, ніж затверджено на 2013 рік - 22 841 од.).

Збільшення штатної чисельності Генпрокуратури сталося, зокрема, за рахунок 180 чоловік обслуговуючого персоналу (слюсарів, сантехніків, електриків, кухарів, кондитерів, буфетників, мийників посуду і т. п.). Витрати на їх утримання з грудня 2013 року по червень 2014-го включно склали 5 млн. 292 тис. грн.

Система фінансування прокуратури в 2013 році була спрямована на збільшення витрат по поточному утриманню штату і на капітальне будівництво безлічі нових об'єктів, реконструкцію фондів та оновлення обладнання. Тільки в березня 2014 року чисельність органів була законодавчо врегульована. І штатна чисельність установлена у кількості 20 367 осіб, і фактична чисельність приведена у відповідність з цим показником.

Ось у скільки обходиться платникам податків структура, чия робота на благо суспільства піддається обґрунтованим сумнівам. І це - лише офіційні цифри.

У зв'язку з цим, виникають питання:

- Як відіб'ються на роботі прокуратури суттєві матеріальні привілеї для її співробітників, розмір яких не змінився з часів «режиму Януковича», а реформа прокуратури вже почалася?

- Працівників менше, а зарплата більше: чи не означає це, що тепер в органи прокуратури будуть йти працювати точно не за зарплату?

- Чи ведеться підрахунок, скільки з 20 тисячної армії прокурорів живе на одну зарплату, а хто - промишляє на стороні?

Відділ моніторингу «Останного Бастіону»