Яка мінлива історія... Всяка любов і ненависть ситуативні: на тепер угорці зовсім інакше ставляться до москалів, аніж 110 років тому.
Вогнище із живих росіян біля Янова поблизу Львова. На цій непоказній світлині більш як столітньої давнини бачите напівзруйноване війною селище, що на відстані 22 км на захід від столиці Галичини (нині воно має назву «селище Івано-Франкове»).
Мало хто знає, але на початку вересня 1914 року власне біля згаданого Янова сталася жорстока подія, до якої українці... непричетні. У ті дні: із 4 по 9 вересня саме у районі Янів-Городок-Комарно тривали найжорстокіші бої між австро-угорською і російською імперськими арміями за переділ Східної Європи.
І от, 8 вересня XI-й Австрійський корпус разом із Тирольською 44-ю дивізією Ландверу спробували відбити у росіян окупований ними Янів. Одак австро-угорським частинам заваджав підійти ближче лютий вогонь ворожої артилерії, яка була розміщена на вигідних висотах поблизу сусіднього Страдча.
Згідно із тогочасними військовими донесеннями та численними повідомленнями у пресі, російські війська вломившись до Янова перше, що зробили, — влаштували грандіозний єврейський погром (саме так, то були москалі). Кривавий безлад супроводжувався масовими вбивствами, зґвалтуваннями й тотальним грабунком всього, що являло собою хоч якусь цінність.
Газети у ті дні писали, що росіяни розгромили місцеву медоварню і випили всі її запаси. Відразу ж в їхніх лавах, за свідченням сучасного львівського дослідника та краєзнавця Остапа Козака, запанував безлад і непокора офіцерам.
А саме у цей час розміщені поруч угорські підрозділи ґонведів провели стрімку контратаку і захопили десятки російських солдатів у полон. Не вагаючись угорці поскидали полонених росіян на купу, обклали їх дровами, облили нафтою і підпалили.
Тих, хто спробував рятуватися, за свідченням очевидців, наздоганяли, тут же вбивали й кидали назад у вогнище. У тих страшних муках того дня під Яновом загинули десятки російських солдатів, які волали про милість в угорських ґонведів, але все було намарно.
...Отак, більше століття тому вихідці із різних Вологд і Рязанєй, увірвавшись до Галичини через Збруч, таки віднайшли свій вічний спочинок у благодатній землиці. Згодом росіяни спробували здійснити сумнозвісний Брусилівський прорив через Карпати, однак це вже інша історія.