Україна в медійній бульбашці демократів
Політична ідентичність впливає на ваше ставлення до фактів і їх оцінки.
Читаючи вітчизняні новини про події в США чомусь виникає стійке враження, що автори далекі від теми.
Ще гірша справа з «прогнозами», які дають вітчизняні експерти про Трампа, імпічмент тощо. Наші завзяті коментатори виходять з доволі хибної думки, що більшість медіа, які висловлюються проти Трампа, віддзеркалюють позиції демократів і республіканців одночасно. Ніби це дійсно усе суспільство протистоїть Трампу, а не лише його демократична частина. У першому випадку це дійсно сенсація, у другому – факт, який нікого насправді не дивує і нічого не змінює: демократи бунтують проти республіканця, республіканці проти демократів.
У той же час, реально ніякого обвалу рейтингів Трампа очікувати не доводиться: за дослідженням Quinnac University, 92% республіканців виступають проти імпічменту. А саме підтримка республіканського виборця має для перемоги на виборах першочергове значення для кандидата-республіканця. Просто «загальна підтримка» суспільства як в Україні майже нічого не означає для американської політики – вас можуть ненавидіти 50% населення, але це нічого не означає, якщо ці 50% голосують за партію вашого опонента, а не за вашу.
Крім того, українські журналісти, оглядачі та аналітики виходять з українського розуміння політики у якій політичні ідентичності виборців дуже нестійкі і практично нічого не означають. У США люди, які голосували за Трампа, у більшості випадків робили це не тільки через особисту прихильність до кандидата, а через стійку належність до групи – виборців Республіканської партії.
Нестійка політична ідентичність громадян в Україні і робить ведмежу послугу багатьом українським коментаторам у розумінні американської політики. Аби збити з пантелику виборця однієї партії в США і змусити його голосувати за іншу потрібне щось набагато більше за компромат на її лідера, бо і самі ці партії опираються на багаторічні традиції, мають в своїх лавах купу інших успішних і популярних політиків, відстоюють інтереси реальних верств населення, визначені ідейні принципи які дійсно їх відрізняють, на відміну від українських партій, які згадують про роботу з виборцем лише під час виборів.
Врешті, політична ідентичність за умов певної стійкості впливає на ваше ставлення до фактів і їх оцінки: республіканці і демократи дуже по-різному сприйняли і трактували заголовки медіа про претензії демократів до Трампа.
Це – причина, з якої наші медіа завчасно поховали Трампа. Він досі є топ-політиком і найвірогідніше наступним президентом США, але українські аналітики і журналісти погано знайомі з реаліями політики за океаном. Окрім того, часто наші журналісти ковтають уривки з відверто «жовтої» книги «Вогонь і лють у Білому домі» та цитують BuzzFeed як адекватне медіа. На жаль, наші медіа з тенденційними позиціями читають не лише прості люди, але і ті, хто впливають на прийняття рішень. І попереду ще багато великих загроз, які чекають нас через неадекватне трактування подій в міжнародній політиці.
В 2016 році наша країна знаходилася в медійній бульбашці демократів, це призвело до вкрай необережних заяв посадовців і лише дивом це не закінчилося зовнішньополітичною катастрофою для України. Історія триває.
