Укрінформ – не єдине медіа, яке вирішила «привласнити» Банкова

Я був на тій зустрічі журналістів з послами G7. І бачив і емоції Марини Сингаєвської, і той «темник», і ох*їння в очах послів, і всіх присутніх.

І повірте, це далеко не все, що українські журналісти вже отримали від силовиків і ОПи за останній час. Я не можу цього розповідати, бо потерпілі вирішили самі не говорити про це. Бо вони вважають, що це може нашкодити Україні і безпосереднім фігурантам (тупо може стати ще гірше). Я розумію, але не поділяю їх позицію. Щиро вірю в те, що систему треба лікувати, якщо вона хворіє. І що систему характеризує не помилка, а реакція на помилку.

Однак ще раз повторю – я не засуджую колег. Бо чудово розумію, що під час лікування системи конкретні люди можуть втратити власне життя.

Вибачте, що розвів тут знеособлений полілог. 

Почитайте просто текст «Української правди», і прозрійте наскільки вже піздєц прийшов. Але якщо ви поділяєте думку, що журнашлюхи нахуйнєнужни, а нужен мощнийікрасівийлідєр онвсьорєшиткакнада, то гортайте далі. Мені з малоросами нецікаво мати справу.

Укрінформ – не єдине медіа, яке вирішила «привласнити» Банкова. Намагання Офісу президента підлаштовувати інформпростір під себе – системна історія.

Варто згадати телемарафон «Єдині новини», який від початку великої війни відпрацьовує потрібні Офісу наративи. За схожою схемою працюють державні телеканали «Дом» і FREEДОМ.

Окрім державних медіа, ОП намагається тиснути на приватні ЗМІ. Як приклад, наприкінці 2021-го про тиск із боку влади заявила редакція незалежного на той час англомовного видання Kyiv Post.

Колишня заступниця головного редактора видання, а нині керівниця Kyiv Independent, Ольга Руденко в коментарі УП пригадує, що проблеми в редакції почалися після публікації двох критичних матеріалів про колишню генеральну прокурорку Ірину Венедиктову. Після цього Офіс генпрокурора почав тиснути на власника Kyiv Post – бізнесмена Аднана Ківана. На думку Руденко, саме в цей момент Ківан вирішив, що має взяти під контроль редакційну політику медіа.

Команда видання чинила спротив намаганням власника взяти редакцію під ручне управління, тому він звільнив усіх і перезапустив газету з новим менеджментом.

– Я не знаю, яку саме роль відіграв Офіс президента в тиску на Kyiv Post. Але є певний логічний ланцюжок відповідальності. Ірина Венедиктова була призначена президентом. Після нашої публічної заяви про тиск Венедиктової на незалежне видання її не звільнили. Офіс президента не засудив це. Це значить, що її дії або були відомі Офісу, або були прийнятні для Офісу, або просто не мали значення для Офісу, – розповідає УП Ольга Руденко.

Тобто спроби ОП впливати на інформаційну політику ЗМІ – це не щось нове чи екстраординарне. Але на початку 2024-го відносини між владою і журналістами відчутно загострилися.

Йдеться про стеження за командою Bihus.info, а також залякування журналіста Юрія Ніколова. Ці випадки не оминула увага міжнародної спільноти.

Наприкінці січня посли країн G7 зустрілися з українськими журналістами та редакторами, щоб розібратися, що насправді відбувається.

Неформальне спілкування тривало кілька годин. Спочатку посли країн G7 висловлювали свої побоювання щодо ситуації зі свободою слова в Україні. А потім передали слово журналістам. Кожен розповідав про своє бачення та досвід роботи під час війни.

На цю зустріч від Укрінформу запросили не Мацуку, а його заступницю Марину Сингаївську, яка на той момент ще працювала в агентстві.

За словами співрозмовників УП серед присутніх на зустрічі, Сингаївська, не стримуючи сліз, розповідала про тиск і намагання цензурувати роботу Укрінформу з боку нового керівництва. Також вона показала послам і колегам «рекомендації», які Мацука надсилав регіональній редакції.

Про зміст зустрічі медійників із послами G7 одразу стало відомо ОП. За даними джерел в оточенні президента, на Банковій одразу почали обговорювати можливі сценарії виходу сухими з води – «щоб ніхто не здогадався про факапи» (ганебний провал – УП) в Укрінформі.

Впродовж кількох місяців в ОП і МКІП обговорювали можливість запросити на роботу в агентство експерта, який мав спостерігати за дотриманням стандартів. Згодом з'явився варіант створити незалежну наглядову раду. Але рішення так ніхто і не ухвалив.

За словами співрозмовників УП в Кабміні та ОП, зрештою на Банковій вирішили піти перевіреним шляхом – прибрати Олексія Мацуку. Буцімто немає людини – немає проблеми.