Уран випромінює більше тепла, ніж отримує від Сонця
Уран може мати іншу внутрішню структуру або еволюційну історію порівняно з іншими планетами-гігантами.
Міжнародна група астрономів з’ясувала, що планета Уран має власне внутрішнє тепло, адже виділяє його більше, ніж отримує від сонячного світла.
Про це повідомляє Університет Г’юстона.
Як ідеться у пресрелізі, відкриття проливає світло на давню наукову загадку про газового гіганта, оскільки попередні аналізи спостережень, проведені космічним зондом NASA Voyager 2 у 1986 році, не вказували на наявність значного внутрішнього тепла на цій планеті.
Після десятиліть спостережень за космічними апаратами та з використанням комп’ютерних моделей команда вчених встановила, що Уран виділяє більше тепла, ніж отримує від сонячного світла.
Водночас внутрішнє тепло Урана слабше, ніж у його гігантських аналогів у Сонячній системі.
Зокрема, Уран випромінює приблизно на 12,5% більше тепла, ніж поглинає через сонячне світло. Це нижче порівняно з потоками до 100%, виміряними для Юпітера, Сатурна та Нептуна.
Дослідники припускають, що Уран може мати іншу внутрішню структуру або еволюційну історію порівняно з іншими планетами-гігантами.
Також команда вчених встановила, що рівень енергії Урана змінюється разом із його довгими сезонами, які тривають близько 20 років.
Уран — сьома від Сонця планета. Його першовідкривачем є англійський астроном Вільям Гершель. Він був передусім «мисливцем за кометами», і коли у 1781 році побачив туманну цятку, що рухалася між зорями, то спочатку подумав, що відкрив саме «хвостату гостю».
Середня відстань Урана від Сонця становить 2,8 млрд км. Через це один оберт навколо світила він робить за 84 земних роки. На планеті є зміна пір року, і в 2007-му вона пройшла точку весняного рівнодення (для північної півкулі).
Однак літнє сонцестояння на Урані настане лише у 2028 році. Перед цим воно було аж у 1944-му. Тож людина, яка прожила один місцевий рік, може пишатися довголіттям.
Нахил екватора Урана до площини його орбіти становить 97°. Це означає, що планета рухається, ніби лежачи на боці й трохи перевернувшись «вниз головою». Через це на Урані відсутня нормальна зміна дня і ночі: майже 42 роки на одному з полюсів весь час світло, а на іншому — завжди темно. І тільки біля екватора доба схожа на нашу, хоч і значно коротша. При цьому Сонце рухається по колу над горизонтом, інколи ховаючись за нього.
