Якщо на Сході України росіяни продовжують повільний наступ, то на Півдні окупаційно-терористичні сили зупинилися й готуються до оборони.
Херсонська область нині стає основним театром цієї фази війни, йдеться у редакційному матеріалі провідної щоденної газети Фінляндії "Helsingin Sanomat", інформує медіаагенція "Останній Бастіон".
Як переконують автори, на протяжному українському фронті вже намітився новий переломний момент: і у військовому, і політичному плані, – але його наслідки спрогнозувати поки важко.
Цілком зрозуміло, що в останні тижні російський наступ остаточно захлинувся, хоча на Донеччині та Луганщині окупанти ще роблять окремі скромні кроки з намаганням захопити Сіверськ і Бахмут.
Натомість рівнобіжно на Херсонщині підрозділи Сил оборони України, схоже, готується перейти до масштабного контрнаступу й визволення Правобережжя Дніпра.
Завдяки отриманим від західних партнерів реактивним установкам "HIMARS", українська армія вже завдала разючих ударів по командних пунктах і станціях радіолокацій противника, а також мостам через головну водну артерію країни, захоплених росіянами.
Судячи з результатів обстрілів, системи залпового вогню здатні вести дуже прицільний вогонь із відстані понад 50 кілометрів (привіт Антонівський міст! – прим. ред.): переправи через Дніпро неподалік Херсону не були повністю зруйновані, але наявні пошкодження дуже значні, що ускладнює логістику окупантів.
Щобільше, враховуючи точність і далекобійність установок переданих Україні заходом, РФ не може тепер взагалі гарантувати безпеку своєї техніки та арсеналів на тимчасово загарбаних територіях практично на будь-якій адекватній відстані від зони бойових дій (навіть у Крим чи у Воронежі – прим. ред.).
Однак попри вищезгадане на складах країни-агресорки ще достатньо зброї, людей (точніше, "гарматне м'ясо" – прим. ред.) Кремль також знайде у разі потреби, вже знаходить у національних республіках, як Мордовія і Чувашія.
А ось логістика страждає від початку війни: для здійснення великих перевезень росіянам потрібні залізниці, які "втомилися" через перенавантаження, при цьому склади мають знаходитися досить близько до них, аби оперативно завантажувати боєприпаси та техніку на ешелони.
Результати точкових ударів є очевидними для всіх – і для РФ, і для західних країн, які передали Україні це надсучасне озброєння; там розуміють, що вказана допомога справді ефективна і вірять – далекобійні реактивні установки зможуть переламати ситуацію на користь Києва, але аж ніяк не Москви.
Швидше за все вірогідним сценарієм найближчих тижнів буде не змушування України укласти хитке перемир'я з агресором, а збільшення обсягів постачань новітньої зброї, розуміючи, що це справді помітно послаблює російську армію, а отже і саму РФ, економіка якої демонструє ознаки глибокого колапсу.
Водночас редактори газети "Helsingin Sanomat" переконані, що тільки така ситуація, коли Москва слабшатиме день за днем стане на користь усієї Європи, з чим ми тут повністю згодні.
Окремо "Останній Бастіон" радить читачам згадати про те, що експрезидент Естонії Тоомас Гендрик Ілвес заявив про недостатній рівень русофобії в Європі – треба більше.