Вчергове депутати, як заправські урінотерапевти, полікували електорат.
Цього разу про 120 мм мінометні міни.
«Міжвідомча комісія з розслідування нештатного спрацювання 120-мм мін з'ясувала, що головними причинами інцидентів були зниження температури і підвищена вологість. Про це 26 листопада розповів член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський»
В 1987, в курсантські роки, взимку за температури біля -30 і вологості більше 90% на полігоні Луга Ленінградської області ми стріляли зі 120 мм мінометів 2б11 мінами ледь не довоєнного виробництва. Тобто боєприпаси пролежали на складах років 30-40. Єдиний випадок нештатного спрацювання — курсант забув навісити додаткові пучки пороху і міна на вишибному заряді улетіла метрів на 200 замість 5 км, як задумувалося.
До чого то я? Ні температура, ні вологість не впливають ні на міну, ні на порохові заряди, якщо вони зберігаються згідно правил.
Щодо випадків, коли міна не вибухає біля цілі: або не спрацював підривник, або міна споряджена вибухівкою неналежної якості.
Які проблеми Пенсонінформбюро бачить у цій справі?
- на заводі-виробнику порохів працюють безрукі фахівці, які накосячили з рецептурою і той порох тупо не горить як слід. Або їм дали такі компоненти, з котрих пороху не звариш;
- на заводі-виробнику мін відсутнє обладнання для заливки під тиском вибухівки в корпуса мін (колишній міністр інфраструктури В.Омелян пише про відсутність філінгових машин в українському ОПК);
- на всіх заводах хтось закупив все саме дешеве замість встановленого конструкторською та технологічною документацією. Куди поділася решта фінансування — хай НАБУ-САП-ДБР-ВКР СБУ розбираються;
- воєнприйомка, котра пропустила цю партію мін у війська, має отримати реальні терміни за ґратами.