Російська федерація вичерпала свої ресурси, підготовленні для "блискавичного" нападу та окупації українських земель, і шукає нових.
У зв'язку з цим бойові дії стають буденними, а характер війни набуває позиційної, від якої потроху будуть втомлюватися, особливо на Заході.
Таку думку на шпальтах провідного британського видання "The Guardian" висловив політичний оглядач і військовий експерт Ден Себбег, інформує медіаагенція "Останній Бастіон".
Він прогнозує, що впродовж наступних 6 місяців російсько-українська війна зазнає істотних змін за такими потенційними сценаріями:
1. Конфлікт триватиме щонайменше рік.
У цілому російська агресивна кампанія проти України зайшла в глухий кут, а її інтенсивність (і просування – прим. ред.) знижується. Водночас ані Україна, ані РФ не готові припиняти бойові дії. Переговорів не було з березня, зміни лінії фронту – мінімальні. Сторони виборюють ініціативу і здаються виснаженими.
2. Україна не має коштів для ефективного контрнаступу.
Офіційний Київ хотів би швидко (до настання осінніх холодів – прим ред.) повернути під свій контроль втрачений на початку війни Херсон, але поки на це немає достатніх сил. Українська стратегія змістилася до прицільних точкових ударів та рейдів спецпризначенців у тил ворога.
3. РФ перейде до утримання загарбаних територій і спробує їх швидко приєднати до себе.
У Кремлі так і не встигли ще розробити нового плану наступу, але опанування відторгнутих в України областей (Херсонщина, Луганщина, частини Харківщини, Запоріжжя і Донеччини – прим. ред.) може відбутися через апробований у 2014 році у Криму шлях "референдуму". Росія захоче анексувати ті території, де перебувають станом на тепер її війська. З наближенням холодів окупанти зосередяться на закріпленні досягнутого попереднього успіху і висунення умов для мирних перемовин.
4. Зима спровокує нову кризу з біженцями, а весною росія спробує відновити наступ на Харків, Запоріжжя і Миколаїв.
Починаючи вже з листопада, коли буде морозна погода й опалювальний сезон уперше після 1945 року висітиме на волосині через енергетичний шантаж Москви, до Європи виїдуть ще кілька мільйонів українців. Всі окуповані та прифронтові регіони України позбавленні сталого газо- та електропостачання, тому у людей не буде можливості знаходитися довго у будинках. Водночас росія обіцяє завдати ударів по ТЕС, аби примусити українську владу до капітуляції та викликати ще більшу гуманітарну кризу.
5. Захід на роздоріжжі: обрати цілковиту перемогу України чи дати росії не розвалитися як СССР.
Країни колективного Заходу (тобто, учасниці Європейського союзу і Північноатлантичного альянсу – прим. ред.) мусять вирішити, готові вони бути до кінця з українцями, котрі захищають весь континент від загарбника, чи все ж домовитися з російським агресором коштом уже окупованих ним території України. Брюссель, Париж, Рим і Берлін можуть примусити Київ поступитися заради обіцянки вступу до ЄС і НАТО розтягнутого на десятиліття. Досі Захід не надав зброї, яка б дозволила Україні відкинути загарбників і з оборони перейти у контрнаступ.
Насамкінець "Останній Бастіон" нагадує читачам, що широкомасштабна російська агресія оприявнила кризу у міжнародній колективній безпеці загалом і європейській континентальній зокрема.