Під покровом Міжмор'я: Україна, фіно-угри і Ліґа вільних націй

Опінії
27 серпня, 18:18
Під покровом Міжмор'я: Україна, фіно-угри і Ліґа вільних націй

Фіно-угорська справа і московська аґресія проти України. Політико-аналітичний есей у 4 діях.

Дослідник фінського націоналізму

(Текст подано в оригіналі без виправлень і скорочень зі збереженням авторської стилістики)

Широкомасштабна російська аґресія оприявнила кризу у міжнародній колективній безпеці загалом й європейській континентальній безпеці зокрема. Далекоглядною і очевидною відповіддю на ці виклики є формування нового оборонного союзу (поза структурами НАТО і ЄС) у трикутнику між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями (у перспективі ще й Каспійського), де одну з провідних ролей відіграватиме Україна, чиє військо просто зараз гартує своє тіло і дух у важких боях із непроханими окупантами.

У лавах нашої армії воюють й іноземці, серед них і представники фіно-угорських народів (фіни, естонці, угорці, ерзяни, карели тощо), для яких опір диктатурі та потяг до свободи – життєвий імператив, credo, що спонукає боротися до переможного кінця, а отже, дезінтеґрації та фраґментації ресурсної федерації Московії. Ці останні на еміґрації згуртувалися у Ліґу вільних націй, покликану зрушити справу демонтажу російської державности, на місці якої постануть нові не штучні утворення із реальним суверенітетом, правом на самовизначення (принцип презумпції суб'єктности).

Українці підтримують їхню ініціативу зокрема й для того, щоби корінні народи більше не були витратним матеріялом, "гарматним м'ясом" деспотичного режиму, які гинуть ні за що у донецьких і таврійських степах. Як колись Антибільшовицький блок народів, сформований Орґанізацією українських націоналістів, так і нині Ліґа вільних націй не потребує апелювання до чогось за для наділення їх власним суверенітетом, бо їхнє об'єднання навколо ідеї боротьби за свободу і політичну суб'єктність уже провокує кумулятивний ефект, який мусить бути підтриманий не тільки українцями, а й одержавленими фіно-уграми: естонцями, фінами та угорцями.

Фіно-угорське пробудження, підживлене всенародним опором українців у цій неоголошеній війні, – загроза, якої боїться Кремль!

Так було двічі в історії: у 1917-му і 1991-му, а отже, зараз утретє (можливо, востаннє) випала доля завершити розпад імперії, завдавши остаточного удару по великодержавному й неоколоніальному реваншизму Московії, котра іґнорує етнічну проблему і мовно-культурне різноманіття штучного утворення РФ, посталого на руїнах СССР. Уже ні для кого не секрет, що революційний національний вибух серед пригноблених "росіянами"/"русскімі" корінних народів, зокрема і фіно-угорських, є міною сповільненої дії для всієї державної структури ґебістського режиму, провіщуючи його смерть.

Західні сусіди України (Польща, Фінляндія, країни Балтії, Чехія, Словаччина, Словенія, Хорватія та Румунія) зголосилися по максимуму вкластися у нашу перемогу над аґресором, муруючи фундамент союзу Міжмор'я. У цю перспективу чудово вписується і здобуття фіно-угорськими народами власної державної самостійности, чиї представники не тільки в останні роки знайшли прихисток у Києві та Варшаві, а й сформували антиколоніалістську Ліґу вільних націй.

Відтак російська війна під вигаданим приводом "денацифікації", "демілітаризації" та "допомоги Донбасу" поступово, але впевнено прямує до поразки, відкриваючи на небосхилі таке бажане визволення неросійських і немосковських народів із чужого ярма. Нині ми вже стаємо свідками появи потужної антимосковської осі Київ-Варшава-Лондон-Вашинґтон, до якої з Півночі приєднуються Вільнюс, Риґа, Таллінн і Гельсинкі, а з Півдня Бухарест, Загреб і Любляна.

Цілком очевидно, що на Сході цю конструкцію мусять обов’язково доповнити Саранськ, Казань та Уфа, бо міждержавний безпековий проєкт країн Міжмор’я потребує свіжих сил, які нададуть новоутворені фіно-угорські республіки. Нехай для багатьох читачів описане здасться  утопічною мрією, але маємо прямувати до її втілення, у першу чергу на полі бою від Дніпра до Волги.

Адже можливе за певних умов і відповідних обставин (тобто, цілковитої перемоги України у війні за посередництва партнерів по Міжмор'ю) повне розбиття РФ усуне для Європи небезпеку в її найреакційнішій формі. Відокремлення від неї якнайбільше немосковських суб'єктів федерації (національних республік, цих головних економічних основ живого мерця російського імперіалізму).

Важливо наголосити, що погром і знищення державного велетня Московії лежить однаково в інтересі як Європи, так і фіно-угрів, які досі у масі своїй не зрозуміли, не усвідомили цього доленосного факту.

Україна, партнери по Міжмор'ю і ціла Європа не може ґарантувати континентальний мир інакше, як за допомогою засобів національної оборони, що передбачають визволення фіно-угорських народів. Тому найкраща безпекова ситуація для всіх нас – це не якомога слабша РФ, але її відсутність як держави на мапі світу, бо ceterum censeo Moscoviae delendam esse!

Київ за підтримки Гельсинкі, Таллінна і, можливо, Варшави повинен сприяти (грошима, зброєю тощо) розгортанню з-поміж фіно-угрів антиросійського опору, широкий успіх якого малоймовірний без залучення зовнішніх чинників. Власне, цю війну вже вписали в історію кривавими сторінками Бучі, Маріуполя, Кременчука, як війну тих, хто боровся за свою свободу, і тих, хто воював задля збереження власного комфортного рабства (приміром, буряти).

Що обирають фіно-угри Московії? Наш шлях лежить до безмежної волі, на Схід – туди, де пекельні сили зосереджують свою енерґію на знищення та смерть, де безмовно і понуро схилили голови нащадки Кудим-Оша, Тюштяня, Арин патира, в очікуванні перших променів уранішнього сонця, українського сонця, яке вже сходить над обрієм після мороку і ночі.

Насамкінець хочеться знову пригадати закличні слова Еліаса Симойокі, що, наче грім серед ясного неба, змушують споглядати у бік Волги, Ками, Печори та Обі, чекаючи на повстання пригноблених нащадків леґендарного Калева: «Сьогодні ми знову відчуваємо, як на Сході формується новий потужний буревій. Ми чуємо в наших вухах завивання шалених східних вітрів і подих гримучих темних хмар звідти. […] Але якщо тільки наш нарід зуміє пробудиться від страху перед Богом і від живого почуття націоналізму, ми змогли б упевнено протистояти цій східній бурі. Тоді фінський нарід і все фінське плем'я знайдуть своє місце під сонцем».

Свобода народів, включно з фіно-уграми, означає державну суверенність кожного народу, незалежність його від жодного імперіяльного центру, у наш час – російського. Бо свобода людини означає мовно-культурне, політичне і господарське народовладдя у лоні кожної нації.

Ось чому люди вільного світу разом з українцями, карелами, башкирами та іншими мусять єднатися у боротьбі проти РФ. Її снування, і це вже очевидно для всього світу, добігає свого лоґічного кінця.

(Кінець. Увага! Читайте попердні дії тут: першу, другу і третю)

«Російський воєнний корабель, іди до дідька!», – переклад відомого вислову мокшанською
«Російський воєнний корабель, іди до дідька!», – переклад відомого вислову мокшанською
Читайте також:
Війна
Після втечі терористичного контингенту з Херсону у загарбаних росіянами містах Донеччини люди вже готуються до деокупації.
28 листопада, 20:23
Війна
Оновлена незалежна Україна народжується у муках. Ніхто не подарує свободи крім нас самих, доведено історією...
25 листопада, 08:30
Війна
Так звані "Вовки Турану" оголосили власну війну ресурсній федерації московії, яка десятиліттями уярмлює чисельні тюркські етноси.
21 листопада, 17:01
Політика
Але справжню Свободу нам ще тільки належить здобути у кровопролитній боротьбі.
21 листопада, 09:15
Спорт
Кінцевою метою об'єднаних підрозділів Сил оборони України є звільнення всієї території країни від російських агресорів включно Кримом.
20 листопада, 19:18
Політика
Можливий переговорний процес щодо деокупації нашого півострова буде схожий на акт капітуляції ресурсної федерації московії.
18 листопада, 17:00