Військовослужбовці миколаївської авіабригади стали на захист комбрига звинуваченого у держзраді

У справі багато питань на які спецслужбісти не дали відповіді.

Особовий склад морської авіаційної бригади висловив слова підтримки своєму командирові Іллі Олєйнікову, честь та гідність якого зараз ставиться під сумнів шляхом несправедливих та безпідставних звинувачень.

Про це йдеться у зверненні особового складу морської авіаційної бригади до українського народу та влади України.

“Несправедливість допущена стосовно нашого командира – вважаємо загрозою всім військовослужбовцям бригади та Збройних Сил України, загалом. Перемога за нами!За нами правда! Зруйнувати репутацію і заслуги легше, ніж їх побудувати. Але є зброя страшніша за наклеп, вона називається – істина”, — наголошують військовослужбовці 
— “Український народе, закликаємо до підтримки нашої бригади і її командира, ми свою відданість тобі неодноразово доводили!”.

Нагадаємо, що кілька днів тому в управлінні Служби безпеки України у Миколаївській області повідомили, що контррозвідка СБУ викрила одного з командирів ЗСУ, який має громадянство РФ і збирав таємні відомості військового характеру.

Зазначається, що у ході обшуку за місцем проживання полковника ЗСУ виявили та вилучили жорсткі диски, флеш-носії, мобільні термінали, ноутбук, на яких зберігається інформація військового характеру, у тому числі з обмеженим доступом, а також документи та блокноти із записами секретних відомостей.

Відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 422 КК України («Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості»), в рамках якого встановлено наявність у зазначеного військовослужбовця ЗС України контактів із чинними військовослужбовцями ЗС Російської Федерації та мешканцями ТОТ АР Крим.

Зауважимо: виходячи з пред'явлених звинувачень комбригу авіабригади, можна припустити, що фактів передачі секретних даних у СБУ немає. 

І можна сміливо висловити сумніви у заявах про держзраду, або у компетентності працівників спецслужби.

Бо якщо підозри небезпідставні, то виникають питання:

Чому контррозвідники не спробували взяти військового, що називається на гарячому — під час передачі даних?

Чому не продовжили спостереження для виявлення та ліквідації всієї агентурної сітки?
 
Без відповіді мінімум на ці питання, поки що, більш вірогідно виглядають версії щодо політичної розправи або і відвертої фальсифікації справи...