Віктор Чумак: явка з повинною

Опінії
31 березня, 09:55
Віктор Чумак: явка з повинною

Віктор Чумак розповів, що кримінальне провадження стосовно «вбивць Шеремета» – «це політичний тиск і свавілля».

Відомий журналіст, публіцист і блогер

У цьому інтерв’ю колишній заступник генпрокурора Віктор Чумак розповів, що кримінальне провадження стосовно «вбивць Шеремета» – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, де керівниками групи прокурорів були генпрокурор Руслан Рябошапка та його перший заступник Віталій Касько і де Чумак особисто продовжував строк досудового розслідування – є «політично мотивованим», а кричущі юридичні помилки в справі, допущені Рябошапкою, Каськом і Чумаком, «тягнуть за собою прийняття абсолютно несправедливих або неправосудних рішень».

Юридична наука зазнала тяжкої втрати: на 63 році життя, не приходячи до тями, колишній заступник генерального прокурора Віктор Чумак дав інтерв’ю виданню «Тиждень». У цьому інтерв’ю Віктор Васильович розповів, що кримінальне провадження стосовно «вбивць Шеремета» – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь - «це політичний тиск і свавілля».

Перед тим, як процитувати найсоковитіші місця з цього інтерв’ю, нагадуємо, що про можливу причетність Андрія Антоненка до вбивства російського журналіста Павла Шеремета слідчі Головного слідчого управління Нацполіції проінформували Генпрокуратуру ще в липні 2018 року. Але прокурори Генеральної прокуратури України відмовились погоджувати повідомлення про підозру. Наступного разу активність у «справі Шеремета» слідчі поліції стали проявляти навесні 2019 року, знову пропонуючи оголосити Антоненка організатором вбивства, але прокурори знову відмовили, оскільки були відсутні не тільки прямі докази, але й будь-які логічні пояснення мотивів.

Ситуація докорінно змінилась у вересні 2019 року, коли в кабінетах на вулиці Різницький опинився випускник Міжнародного Соломонового університету Рябошапка та два його соратники – Віталій Каська й Віктор Чумак. Оскільки нереформовані прокурори відмовлялись погоджувати повідомлення про підозру Антоненку, Кузьменко та Дугарь, Рябошапка розігнав групу прокурорів, які впродовж трьох років здійснювали процесуальне керівництво в кримінальному провадженні стосовно вбивства Шеремета, і запропонував начальникові Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Олександру Лукашенку самому підписати підозри Антоненку, Кузьменку та Дугарь, пообіцявши, що він на подяку за це не буде звільнений, як його колишні підлеглі. Лукашенко погодився, Рябошапка переніс йому атестацію з 11 на 19 грудня 2019 року, але після того, як підозри були 12 грудня підписані, Лукашенко все одно позбувся посади.

Нескладно переконатись у тому, що Рябошапка особисто редагував текст підозри Антоненку – лише випускник Міжнародного Соломонового університету здатний написати в процесуальному документі, що підозрюваний «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості, перебуваючи на території проведення АТО, з числа волонтерів та осіб, які пройшли військову підготовку в складі добровольчих батальйонів та мають навики поводження з вогнепальною зброєю і вибуховими речовинами, вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Шеремета Павла Григоровича».

А щоби ніхто не сумнівався в здобутках оновленої та відреформованої прокуратури, Рябошапка разом з президентом Зеленським і міністром внутрішніх справ Аваковим взяв участь у вікопомному брифінгу, де поліцейське начальство звітувало про розкриття вбивства російського журналіста. Напевно, у такий спосіб Руслан Георгійович хотів нагадати суспільству, що з листопада 2012 року саме прокуратура несе повну відповідальність за досудове розслідування в кримінальних провадженнях.

Про те, яке під орудою Рябошапки розслідувалась справа про вбивство Шеремета розповів у своєму інтерв’ю Віктор Чумак. Подаємо уривки цього шедевру юридичної думки, з яких видно, професіонали якого рівня керували українською прокуратурою:


Перебуваючи на посаді заступника Генерального прокурора, ви постановою від 3 лютого 2020 року задовольнили клопотання слідчого Василя Бирка та продовжили строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо вбивства журналіста Павла Шеремета до двох місяців. Які матеріали ви досліджували, аби  переконатися в необхідності продовжити строк?

– Я це зробив, бо ніхто інший не міг продовжити строки. Я не був заступником Генпрокурора, який курував поліцію, і  не був у групі прокурорів. Але в той день, коли треба було продовжити це розслідування, Генерального прокурора не було на місці, а міг продовжити або він, або перший заступник Віталій Касько. Він залишався за Генерального, а я за взаємозаміністю виконував обов’язки Каська. Порадившись із ним та Рябошапкою, ми прийняли рішення, що я підпишу, як заступник, про що чітко написано у 294 статті КПК України. Були клопотання слідчих та адвокатів про те, що є необхідність дослідити певні факти. Досудове розслідування проводиться два місяці по відношенню до особи, згідно з КПК України, після пред’явлення підозри воно продовжується на певний термін… Ви ж розумієте, що продовження досудового розслідування – необхідна процесуальна дія, якщо не встановлені факти, з якими можна йти до суду.

Безумовно. Але можна або продовжити  досудове розслідування, або закрити справу, якщо немає доказів причетності осіб до скоєного злочину, чи не так?

– Так, якщо ти точно впевнений, що там абсолютно немає винуватості. Але слідчі наполягали, що їм треба провести експертизи, а справа резонансна. Розумієте, якби ми з Каськом були адвокатами, то треба було закривати справу. А будучи заступником Генерального прокурора, ти стаєш на позицію відомства, в якому служиш…

Тобто не ознайомлюючись з матеріалами справи, ви прийняли на віру слова слідчих про те, що доказів достатньо, які підтверджують ймовірну причетність осіб до вбивства Шеремета?

– Так, на підставі клопотання й того, що цю постанову особисто готував та правив Касько разом зі мною, ми того дня знаходились в кабінеті… Не довіряти першому заступнику Генпрокурора в мене не було жодних підстав. 295 стаття КПК України не вимагає ознайомлюватись з матеріалами справи…

При продовженні строків досудового розслідування прокурори оцінюють обґрунтованість підозри на підставі вже наявних доказів. Що вас переконало, що підозра обґрунтована? Які саме матеріали справи дали підстави Каську вважати, що Кузьменко, Антоненко та Дугарь причетні до вбивства Шеремета?

– Була не дослідженою або не закінченою експертиза. Попередня експертиза говорила що особа в капюшоні та інша по ході підпадають під ознаки. Підозра була обґрунтована судом. І вона до сих пір обґрунтована. Прокурори це стверджують. Якщо ти є членом групи прокурорів, у тебе є доступ до цих матеріалів,  до кожного аркуша, і ти можеш їх перевірити. Заступники Генпрокурора вводяться рішенням Генпрокурора тільки в резонансних, крутих справах. Коли ти  приймаєш цю процесуальну дію, то приймаєш її на підставі клопотання, де описано обґрунтовані докази. Прокурори там не прописують докази невинуватості…

Ми говоримо зараз про докази, які підтверджують винуватість, на думку слідства та прокуратури. Знаючи, що справа гучна та резонансна, чи було у вас бажання ознайомитись з матеріалами перед тим, як ставити свій підпис? Це не заборонено.

– Так. Але для цього був потрібен Генеральний прокурор та постанова про введення мене в групу прокурорів. Тільки після цього я міг би ознайомитись зі справою Шеремета. У іншому випадку я не можу. Але продовження досудового розслідування у прокурорській діяльності – звичайна справа. Це не стосується обмеження волі, а лише збору доказів.

Ви не хотіли ознайомитись з уже наявними доказами?

– Я не хотів і не хочу лізти в чужі справи. Є керуючий заступник Генерального прокурора, справа якого стосується безпосередньо. Була ще справа Гандзюк, теж цікава. Але там її вів колишній заступник Генпрокурора Віктор Трепак. То навіщо мені туди лізти?

Окрім цієї процесуальної дії, забезпечення хибного алібі для Андрія Антоненка також пов’язують з вами. Свідок Олексій Єрмілов на досудовому розслідуванні у січні 2020 року давав показання, що Антоненко в день вбивства журналіста Шеремета перебував у нього вдома. Алібі виявилось хибним, спочатку його перевірили й спростували адвокати, далі – прокуратура. Свідок сказав, що перед наданням показань спілкувався особисто з вами та ви надавали йому поради, як краще діяти. Розкажіть детальніше про цю розмову

– На камеру й вам говорю, що я ніколи в житті особисто не бачив Олексія Єрмілова.  Ніколи не знав його прізвища, родину й ніколи з ним не зустрічався.

Як це все відбувалось? В інший спосіб. 13 грудня 2019 року у соцмережі Facebook  в особисті повідомлення мені написала громадянка Марина Єрмілова, яка є його мамою. Повторюю, я їх ніколи не знав. Пише: “Доброго ранку, термінове повідомлення, той хлопець Андрій Антоненко, який вчора був  обвинувачений у вбивстві Павла Шеремета, він цього дня був в мого сина, вчив грати на гітарі й лишався ночувати. Це було у Ворзелі”. Окей. Що мені треба було робити, коли людина говорить про серйозне алібі для іншої людини, яку звинувачують в злочині?

І що ви їй відповіли?

– Я відповідаю, що ваш син повинен прийти сьогодні в суд та заявити про це, якщо це правда. А суд якраз обирав запобіжний захід. Вона пише: “Він зараз в Дніпрі, на семінарі. Це правда, я цього хлопця пам’ятаю”. Я відповів, що тоді сьогодні це ніхто не підтвердить. Вона спитала, чи буде в понеділок пізно? Я порадив зв’язатися з його адвокатами, вони вирішать. Тобто я не в справі, не в групі прокурорів і не керуючий заступник. Я за справою спостерігаю збоку з телевізора. Вона запитала, як знайти адвокатів. Я сказав, що так само, як і мене. Мати Єрмілова відповіла: “Ми з Вами давно знайомі. Зараз підемо в мережу і знайдемо. Дякую за пораду”. Тобто люди слідкували за моїми публічними дописами. Оскільки я двічі був народним депутатом, то в них була довіра до мене. Проте я не розумію, навіщо Єрмілов сказав, що був в мене особисто.  

У своїх показаннях органам слідства він повідомив, що радився щодо надання інформації поліції з вами. Це зафіксовано документально в протоколі додаткового допиту і є доказом у справі.

– Це брехня у протоколі слідства. Я готовий іти на детектор брехні, куди завгодно, аби засвідчити, що цього не було. Обличчя Єрмілова я вперше побачив з того відео, яке опублікувала Нацполіція, коли він давав показання.

Днями в українських кінотеатрах показували юридичну драму “Мавританець”. Це реальна історія в’язня Гуантанамо, який провів за ґратами  без суду й слідства 14 років за підозрою у вербуванні терористів під час терактів 11 вересня в США. Справа була очевидно політично вмотивованою, оскільки Президент “особисто стежив”, а “в уряду було недостатньо доказів, аби утримувати його”. Проте без  висунутого обвинувачення, слідства та суду мавританця призначають винним, катують й ув’язнюють на 14 років. При перегляді цього кіно в мене з’явилися аналогії зі справою Шеремета. На всім відомому брифінгу перші особи держави, ігноруючи презумпцію невинуватості й верховенство права, без суду і слідства назвали Антоненка, Кузьменко та Дугарь винними у вбивстві Шеремета без суду й слідства. Ваш колега та друг тодішній Генпрокурор Рябошапка назвав людей винними лише на етапі підозр і відзначив на брифінгу “титанічну працю колег з поліції, оскільки в країні мало людей вірили, що цей злочин міг би бути розкритим. Вдалося розкрити злочин. Було встановлено осіб, які вчинили вбивство”. На Ваше переконання, як юриста, генерал-майора юстиції запасу, хіба це не порушення верховенства права й презумпції невинуватості? Це свідчить про політичну вмотивованість справи Шеремета з моменту брифінгу?

– Повернімося у 2019 рік, грудень місяць. І просто згадаймо ту ситуацію. Три місяці на посаді Рябошапка, я не буду казати про досвідченість… Згадаймо обіцянки президента, коли він йшов на вибори, що ми розкриємо всі справи: і Шеремета, і Гандзюк, і всі корупційні справи будуть розкриті. Я дізнався про цю конференцію десь приблизно о восьмій годині вечора. Я працював у себе в кабінеті, зі своїми, таке інше… О восьмій годині вечора ми прийшли до Генерального. Там нарада у нас кожного вечора така була, якийсь певний звіт, планування на наступний день. Сказати, що Рябошапка був чорний, – це нічого не сказати. Бо він теж людина із мораллю і совістю, і все таке інше. І він розумів, що ось те, як він сказав, це було трохи неправильно. І ось те, що він туди пішов на той брифінг, теж трохи неправильно. Тобто він був абсолютно незадоволений тим брифінгом. Якщо ви запитаєте, чи було це порушенням презумпції невинності, я не буду брехати. Я не кажу, що це не так. Я кажу, що так не треба було робити. І ми всі це визнаємо. Це визнав і він.

Станом на день брифінгу Руслан Рябошапка був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження?

– Ні, звісно ні. Зрозумійте правильно, що слідство вела Національна поліція. Там працювала невелика група прокурорів. Не може Генеральний прокурор, як вам сказати, щодня розбирати кожну резонансну справу.

Але й не щодня він іде на брифінг і без знання справи каже, що особи винні.

– Я так думаю, що він навіть не знав, чого туди йде. Його запросив Аваков, а він навіть не знав.  І вже там по ходу…

Зімпровізував чи що?

– Ну, я не знаю. Схоже, що так. Але краще запитайте в нього. Але зрозуміло, що ніхто з нас задоволений цим брифінгом не був. Бо тоді Аваков покликав, а Зеленський прибіг, аби сказати, що ось його передвиборчі обіцянки реалізовуються.

А з якої мотивації Рябошапка та Аваков з ним пішли?

– Бо запросили їх. Наскільки я розумію, організував брифінг Аваков, запросив і Зеленського, й Рябошапку. Тепер на сьогоднішній день здається точно, що ця справа політично вмотивована. Бо той брифінг тисне на Авакова, на Зеленського і на Рябошапку. Аваков робитиме все можливе, аби довести цю справу до обвинувального вироку. У своїх нещодавніх заявах він заявив, що переконаний, що вони винні. Само собою, що коли президент після цього заявив, що якщо це не підтвердиться, то будуть покарані. Хто? Аваков? Рябошапка вже покараний, він  не Генпрокурор. Аваков поки що міністр внутрішніх справ. І тоді якісь дії мають бути від президента. А з урахуванням наших судів ви теж розумієте, що з судами важко. Проте оскільки справа слухається судом присяжних, є сподівання, що вони скажуть вердикт, що ці люди не винні, оцінивши докази. Ну, або апеляція та касація.

На ваше переконання, присутність й публічні висловлювання перших осіб держави на брифінгу – це тиск на суд й прокуратуру? Хоча б з огляду на те, що наші суди подеколи керуються страхом, а не законом при прийнятті рішень.

– Ну, звісно. Не те, що б тиском на суд… Ви правильно кажете, з огляду на нашу дійсність, що наші суди й  наша прокуратура працюють під страхом політичного й адміністративного тиску. Без сумніву. Не можуть політики брати участь в таких брифінгах. Не мають права. Я про це десятки разів говорив. Нічого нового тут нема…

Що є несправедливістю та свавіллям у справі Шеремета?

– Якби я знав цю справу, то міг би розбирати факти й казати, що там несправедливість та свавілля. Наскільки я розумію, експертиза зроблена на незатвердженій методиці, це достатньо, аби доказ був визнаний недопустимим. Історія з Єрміловим показує, що ризики ніхто не встановлює. Яка мотивація в Єрмілова казати неправду, ніхто не встановлює. Далі неспівпадіння зросту й ходи і таке інше. Те, що я бачив, докази умовно допустимі. Але я не готовий це коментувати, бо я не всередині справи. Ви теж правильно сказали, що там був брифінг, який задав політично-вмотивований тон.

На практиці ми бачимо, що за фальсифікацію багатьох справ ні слідчі, ні експерти відповідальності не несуть. Є провадження в ДБР щодо слідчих та експертів  у справі Шеремета, зареєстроване за ініціативи адвокатів. Воно було закрите, потім знову поновлене захистом через суд. За якої умови правоохоронці та експерти нестимуть юридичну відповідальність за фальсифікацію проваджень?

– Це станеться, коли ми бачитимемо реальну відповідність судової системи критеріям правосуддя. Бо як  довести, чи це була помилка, чи спрямована дія на фальсифікацію? Це все треба доводити. Якщо це помилка, то це інша історія. Була така історія, що судді приймають помилкові рішення, а потім обвинувачені або потерпілі доходять до Європейського суду з прав людини, і суд приймає рішення на користь позивача. На мою думку, то хай сплачують грошову компенсацію за рахунок цих суддів, а не з державного бюджету.

Але ж ніхто не поверне рік життя за гратами, як у випадку Андрія Антоненка…

– Ніхто. Я це прекрасно розумію. Але є несвідома помилка, яка ґрунтується на хибних припущеннях та доказах, а є цілеспрямована дія. І от її треба доводити.

Андрій Антоненко вже рік і три місяці позбавлений свободи за сумнівною доказовою базою. Нещодавно він особисто звинуватив вас в тому числі, якщо з ним в СІЗО щось станеться. Як вважаєте, що буде у справі Шеремета далі?

– Так, я бачив. Це було мені дуже й дуже неприємно, хоча я в принципі виконував свої обов’язки продовжуючи строк досудового розслідування, у мене іншого вибору не було. Що буде зі справою Шеремета? Суд присяжних, апеляція, ЄСПЛ, ось і все. Повірте, коли ми  з Рябошапкою були в прокуратурі, справа розслідувалась лише два місяці. Ми продовжили строки досудового розслідування, і згодом “нас пішли” звідти. Ми б не дали цій справі так іти до суду…

Читайте також:
Підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка випустили з СІЗО.
30 квітня, 19:30
В МВС намагаються сформувати в українців хибне уявлення про його винуватість.
20 квітня, 19:00
Національна поліція України виконує політичне замовлення проти Андрія Антоненка з метою очорнення всього добровольчого руху.
09 січня, 10:48
Правоохоронна система в Україні далека від досконалості та європейських стандартів.
11.11.2020, 14:29
Андрій Антоненко, підозрюваний у вбивстві журналіста Павла Шеремета, став жертвою «процесуальної диверсії» із боку прокурорів.
03.08.2020, 18:30
Володимир Зеленський увійде у новітню українську історію як боягуз, який на чорне каже біле і навпаки.
06.07.2020, 11:02