Вітренко може тішити себе, називати переможцем, творцем, як завгодно

Вітренко. Це колишній працівник Нафтогазу, з яким ми разом працювали під керівництвом Коболєва.

Син Наталії Вітренко. Був звільнений з Нафтогазу влітку 2020. Колишній в.о. міністра енергетики, якого двічі Рада не обрала віцепрем’єром.

Після цих невдач, шляхом безпідставного (в іншому місці сказав би - незаконного) розпуску попереднього складу Наглядової Ради Нафтогазу, Кабмін, без достатніх повноважень згідно з діючим на той час законом Про Акціонерні Товариства, та після виплати Вітренку другої частини премії за Стокгольмський арбітраж у формі облігацій, назначив його новим керівником Нафтогазу навесні 2021. У вересні 2022 року був звільнений через катастрофічні збитки компанії.

До чого цей текст.

Вітренко написав велику розповідь про вчорашнє арбітражне рішення в Гаазі стосовно незаконної експропріації активів групи Нафтогаз в Криму. Зокрема, Вітренко присвятив мені цілий розділ (чим дуже потішив) та зазначив приблизно наступне. Що я у певний проміжок часу працював у Нафтогазі та був відносно молодшим юристом. У мене була допоміжна роль, далеко не визначальна. Що я міг брати участь у деяких слуханнях на попередніх стадіях, але "ця роль не передбачала не те, що виступів, але і навіть суттєвого впливу на внтурішні рішення команди". Що я не брав участь у Стокгольмському арбітражі. І що коли читає блогерів про те, що я мав одну з основних ролей к Стокгольмі чи Гаазі, то йому і смішно і сумно одночасно.

Дуже вдячний Вітренку за такий необдуманий та неґрунтовний випад. Це дає мені достатньо підстав  розповісти тепер про нього, як колишнього колегу, трохи більше.

В цьому арбітражі було два рішення. Проміжне - по суті, яке визначало відповідальність, і заключне, яке визначало суму цієї самої відповідальності. Щоб вас не вводили в оману слово "проміжне", то юридично в нього такий самий статус, як і у "остаточного". Його можна починати виконувати і ухвалене воно на підставі основного позову (statement of claim), та є базою для подальшого процесу.

Як він сам неодноразово говорив, що сам не є юристом, тому, певно, трохи заплутався. Слухань було всього два. В травні 2018, по якому отримали рішення в лютому 2019 року (звідки і є мої фото), про те, що Нафтогаз переміг по суті, і слухання по сумі збитків в жахливому лютому 2022, по якому рішення отримали вчора у квітні 2023.

Перші слухання у 2018 насправді мали бути єдиними. І збитки рахували готуючись саме до них. Але потім вирішили йти шляхом розділення цих процесів (біфуркація) на розгляд питань про те, чи має право Нафтогаз на відшкодування (перші слухання) і якщо так, то про яку суму мова (другі слухання).

Вітренко навіть писав, що був проти біфуркації, і слухання мали бути одні.

Більше того, зовнішні радники мали прохання переконати Вітренка не писати на ФБ, бо його висновки й цифри не "б’ються" з реальними вимогами в позові й це може нашкодити. Він не приймав участі ні в організації підготовки свідків, ні в зборі доказів по всій групі Нафтогаз та у третіх осіб. Не вичитував книжки фінансової звітності Чорноморнафтогазу та інших компаній за 2013 рік (а я пам’ятаю навіть на якій полиці вони стояли, бо брав їх разів тридцять). Не відновлював документи на право власності на майно, що лишилось в Криму (це не моя заслуга, а людини, яка заслуговує на шану та повагу, тому не буду користуватись її ім’ям без дозволу). Не працював з експертами, які виступали на слуханнях у вирішенні питання юрисдикції та права, яке де і як застосовується стосовно майна на анексованій території.

Він не був присутній на слуханнях, де розглядався основний позов.
У людини мають бути екстраординарні здібності, щоб дати оцінку моєму вкладу в той період, при цьому фізично будучи відсутнім у процесі. Але відповім. Мій особистий вклад має розмір 4.2 гігабайти зібраних та оброблених документів на жорсткому диску. Включно з усіма до єдиного процедурними документами за той період. Ну і купа годин праці.

В нього були інші клопоти, пов’язані із публічними звинуваченнями ним його колег щодо об’ємів видобутку газу. Повернувся до процесу Вітренко (публічно) тільки навесні 2021 році, і менше ніж всього через рік після його повернення вже були ці другі слухання. Ви не бачите на його фото ні Коболєва, ні Теклюка Ярослава, бо вони були звільненні в тому ж 2021 році (здогадайтесь чому). Ви не бачите на фото мене, бо я пішов з компанії за власним бажанням одразу після звільнення Ярослава Теклюка в кінці 2021 року.

Цікаво, що рішення арбітражу по оцінці вартості збитків у Вітренка також не має бути (може бути тільки незаконно), бо він, як і я, вже не працює в Нафтогазі, а тому не має доступу до конфіденційності процесу.

За його зворотньою логікою "хто останній - того і стілець" він мав би промовчати та не згадувати ні про себе, ні про когось іншого, хто вже не є співробітником.

Тому, що єдиним легальним бенефіціаром можливості згадувати про себе в контексті цього рішення тепер є тільки поточний склад Нафтогазу. За його ж логікою.

Стосовно моєї участі в Стокгольмському арбітражі. Звісно, я не писав в жодному місці, і ніде не міг сказати, що приймав участь в самому арбітражі. Так як приймав я участь, точніше очолював, саме виконання Стокгольмського рішення, і разом з Вітренком ми навіть раз були на слуханнях в Нідерландах про арешт активів Газпрому на підставі Стокгольмського рішення.

Але крім тих слухань, та його традиційного післясудового інтерв’ю каналу "Україна 24" (як зараз пам’ятаю), далі в роботі над процесами я його не бачив.

В цьому процесі він, до речі, також, не виступав і ніякої визначної ролі не мав. Процесом виконання Стокгольмського рішення займався в Нафтогазі лише я, та наші зовнішні юридичні радники. Вітренко був центральною публічною фігурою, оф корс. Але коли треба було зробити пресреліз від Компанії, то питали тільки в мене, що, і як правильно, треба написати. Вітренко робив свої заяви сам, не радячись з пресцентр. Коли Газпром, в решті, сплатив $2.98 ярдів, Вітренко, в його стилі клепання по плечу, навіть подякував мені у своєму пості на ФБ. Враховуючи, що відносини були трохи інші, то тоді він краще пам’ятав мою посаду.

Користуючись нагодою, хотів би висловити свою цікавість та дізнатись більше подробиць про вклад в Кримський арбітраж особистого юриста Вітренка - Воловика, якого згадав перший у своєму великому тексті про цю перемогу, та який прийшов до компанії в 2021 році після безпідставного звільнення Коболєва разом з Вітренко.

Завершуючи. Моя мама у свій час запозичила, як для нашої сім’ї на той час, фантастично велику суму грошей, щоб я міг поїхати в Харків на навчання в Ярослава Мудрого. Заплатити за перший рік, знайти житло, та купити костюм і черевики. Цей пост був і є для неї, а не для цинічних покидьків. Хотів, щоб люди на прикладі бачили, що є ось така мама з міста Світловодськ, і вона не дарма прийняла на себе той ризик, запозичуючи гроші та повіривши в дитину. Чудовий приклад.

Вітренко може тішити себе, називати переможцем, творцем, як завгодно, мені далі немає діла. На відміну, я вмію просто радіти переможним моментам, які нам усім зараз так потрібні. Вмію радіти своїй звичайній участі в цьому процесі та без ревнощів сприймати історії інших.