Вонюча епістола

Зе!вжепрезиденту вже листи пишуть із-за кордону. Як на нас, це показово – пишуть не вельми порядні.

Наші мережі практично не зреагували на черговий морально-культурний, перепрошуємо за оксюморон, плювок у бік України та її притомного люду. Та й те – плюють стільки і ті, що ні ображатися, ні чогось вимагати від покидьків ніяких сил не настачити. Адже один лише перелік осіб (хм…) з прокремлівського відстійника, котрих аж тіпає в очікуванні перемоги блазня на «мало-ново-російських» землях, викликає навіть у атеїста бажання сходити до церкви. Перелічили: Охлобистін, Порєченков, Жириновський, Прилєпін, Дугін… аж до 148-го у списку Ярмольника Леоніда Ісааковича і гайда умиватися. По-друге, нам наразі не до листування.

Хоч позиція відомої людини культури, науки завжди була камертоном. Саме тому, ніби скляним сколком, різонули по-живому зради все ж належних до колишніх спільних теренів Табакова, Жванецького. Шкоду, нанесену нашій націоналістичній свідомості сомнамбулічним листом незнайомого більшості сучасників Євгенія Гришковця, не порівняти з психологічним шоком від огидних вчинків знаних метрів. Та й звикати почали.

Не треба про Табакова? Треба, шановні. Наша позиція щодо перекладу латинської максими (de mortuis aut bene aut nihil) про «тільки приємне» на адресу тих, хто позбавлений можливості сперечатися, залишається незмінною – і про них «тільки правду».

До сновиди. Можливо, хтось із нас ще й пам'ятає поширювані у розбурханих перебудовою інтелігентних колах мініатюри, декламовані російським драматургом, режисером і актором Гришковцем, коли б не наприкінці 80-х. Щось там, у тих монологах, було влучне, щось банальне. Та й банальним воно здається зараз, а тоді ж і потуги копіювати незрівнянного Михайла Михайловича сприймалися одкровеннями. Менше з тим, всесвітньої слави Гришковець не зажив.

І ось його лист. Приспаному коли б не навіки, а вразливому драматургу неодноразово снився Сам ВВП – і таке безслідно не минається, Гришковцю приснився ще й український «президент Зеленський». Як признається заспаний режисер, всередині його заколиханого Морфеєм мізку Зе! «вже давно був обраний президентом, і до цього я ставився як до чогось звичного, звершеного і усталеного©».

Ох, яка ж і шельма оцей драматург! Ванга, царство бабці небесне, не наважилася напророкувати Україні гетьманом ярмаркового блазня! Промовчав авторитет Нострадамус, не наважився Глоба.

Автор снодійної епістоли звертається до особи, котра, на думку сонного оракула, є «людиною, яка довго і професійно займалася сценічною і літературною творчістю», з проханням скасувати заборону на в'їзд до України російських діячів зі списку сайту «Миротворця». На сайті перелічені «голуби миру», котрі шастають до окупованого Криму, з усіх прасок і чайників поливають лайном «бандерівську Украйну» і планують танкові кидки на Київ. До діючого, ненависного усій російській специфічній арт-шоблі українського Президента Петра Порошенка Євгеній Гришковець не звертався, бо ще вистачає кеби передбачити відповідь.

Пащекує драматург про особливе, високе призначення повпредів російської культури, на прем'єри котрих український глядач, позбавлений можливості припасти до сакральних підмостків і рамп Москви і С-Петербурга, буцімто валом валить у Кишиневі, Ризі і Таллінні.

Статистикою не володіємо, тому обмежимося загальновідомим: справді, наш народ ще не вичистився від гнид. Тим теж сняться концерти на Росії. Головно із-за щедрих чайових, якими оплачується принизливе для людини-патріота лакейство. Одного зрозуміти не можемо: якщо якійсь МАРУВ отак припали до душі вічно нетверезі шанувальники, хто її тут тримає, колаборантку? Та бог з тобою, твоїми ногами, тверком і чарівним голосом! За тверк і ноги у бога перепрошуємо.

Гришковець: «Я прекрасно розумію, що багато хто з російських артистів, режисерів і письменників відзначилися емоційними, жорсткими і болючими висловлюваннями з приводу того, що сталося і відбувається в Україні». І що? Тепер нам хлібом-сіллю зустрічати ідеологів руського міра, нашекримську вату і «бурятів» з Донбасу?! Шоколадом і салом?

Він справді дурень, цей драматург, чи це ми втрачаємо орієнтацію? «Вони (російська попса, чесальщики Криму – авт.) не порушують російського законодавства». Цей Гришковець коли-небудь виходить з летаргії? Ми б радили, коли проснеться, спробувати на же тих підставах заїхати хоч би й до Зімбабве.

Ви б, лизоблюде, спершу звернулися до героя своїх попередніх політико-еротичних снів. Кому, як не вашій блідій молі, що загордилася вершителем, слід адресувати звинувачення у «нічим не виправданому середньовіччі і мракобіссі». От би й розпитали у нього, звідки воно родом – оце сатанинське наслання на наші голови? Із середніх, чи глибших віків? Бо звідти і мавпа з гранатою.

На жаль, запевнити, що штаб КоЗел'а сьогодні не працює над позитивною відповіддю поведеному на культурі ворогу, не можемо. Підстави сумніватися в очікуваннях від людини з хамськими замашками, «яка довго і професійно займалася сценічною і літературною творчістю», знайдете, зокрема, на https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/vyachesl...

А переконатися у повній неадекватності Гришковця можна отут: https://www.obozrevatel.com/ukr/show/people/popul...

Залишається побажати драматургу, режисеру і актору Євгенію Гришковцю щоночі бачити сни з дітьми і матерями українських хлопців, полеглих від куль путінських ординців. Щоб аж у ліжку скидався культуртрегер, до кривавих сполохів в очах, до мимовільного сечовипускання.

Вадим Демиденко