Втягуємося на територію Барана

З огляду щонайменше на п'ятдесят тисяч років свідомої людської еволюції сьогодні ми теж зберігаємо шанса ще потовктися якийсь час на своїй ексклюзивній колисці. То вже таке, що до «ми» утовпляться не всі. Але якщо це когось заспокоїть, згадайте про набагато критичніші моменти! Пащекували б ми зараз, якби не Ной з його багатомісним ковчегом.

Для співвітчизників у повному неадекваті, а їхня популяція з помітним порушенням кебетної функції головного мозку все ще домінує, цікава інформація щодо варіантів тривалості пандемії COVID19 на наших теренах від «відомого авторитетного астролога» Євгенія Волоконцева: «Найоптимістичніша оцінка – до 11 квітня. Тому що до 11 квітня Меркурій припинить ходу знаком хвороб – Рибами. Саме з 11 квітня Меркурій розпочне рухатися знаком весни – Овном. Тобто, настане весна – ділова, інтелектуальна весна. Ця оцінка здається чудовою».

Ще б пак! Певно ж, комусь і оця середньовічна маячня у часи, які повагом підбиваються вже до середини ХХІ століття, стане в пригоді. Хтось залишить астрологію зашквареному блазню і його переляканій команді невігласів. Ще хтось вийде на мудрагеля Конфуція і вже з понеділка почне жити за правилом: «У людини два життя: друге починається, коли розумієш, що життя тільки одне».

І хоч нам особисто імпонує губерманівське, веселіше: «Хто зрозумів життя і сенс, і толк, / Давно замкнувся і замовк», місія опійника зобов'язує до комунікації із собі подібними. Дивись, ще комусь розвидниться і він через суд звернеться до «авторитета» Волоконцева з вимогою пояснити посполитим, де він був зі своїми віщими меркуріями 21 квітня минулого року, коли плебс масово посунув за бараном.

Принагідно звертаємо увагу колег на містичний нумерологічний знак – чи так вже й випадково московський недопалок призначив знищення залишків конституційного ладу і своє довічне воцаріння практично на цю ж дату? Як вам версія, що вихід нашого квартального блазня на 73 відсотки підтримки всупереч здоровому глузду і тамтешнього пахана змусив пильніше придивитися до сакральної дати – 150-ої річниці з дня народження Владіміра Лєніна? Чи не тому саме 22 квітня мерь з чуддю і плебісцитнеться об коронавірус з усього прожогу? Тут, як на нас, цілий клубок революційної доцільності впереміж з ідіотизмом.

Пост будуємо на протиставленні реалій кон'юнктурі.

Реалії: російський політик і економіст Андрій Ілларіонов в інтерв'ю  Дмитру Гордону наговорив купу дуже неприємних, але вочевидь об'єктивних речей щодо випадковості потрапляння Зе на вищий щабель державного управління і його непридатності до виконання функцій гаранта. Якими б благими намірами не пояснював тепер клоун своє рішення, воно могло бути  прийняте лише зранку після гучного банкету з втратою часово-просторової орієнтації. Сподіваємося, колеги встигли побачити повноформатний ютуб з інтерв'ю, бо наразі служива зелена челядь масово чистить ресурси з вбивчими оцінками. То ж і ми подаємо лише уривок з перепощеного небайдужими людьми відео.

«Пройшло не шість-сім  місяців, пройшло десять місяців. А жодної ознаки того, що він  (Зе – авт.) опанував елементарні ази державного управління та розуміння того, що навколо нього відбувається, немає», ‒ прикнопив нашого вундерменша пан Ілларіонов. Колись після подібних оцінок інтелігенти просилися у відставку, гусари – стрілялися, а тому, хто «зуб давав» та паралельно «ліпив горбатого», абакумичем ампутували щелепи.  

Тепер про лизоблюдство. Мова не про обставини, пов'язані з коронавірусом, тут країна разом зі своїм новаторським істеблішментом повільно пливе за течією, і куди її винесе, до якого моря чи ополонки – нікому не відомо. Крім Євгенія Воротинцева.  

Ми окремішно про ультразеленого міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу, приреченість котрого на уславлення найвеличнішого блазня усіх часів і народів логічна, пояснима і детермінована згодою бути слугою. Саме так і поводиться очільник МЗС пан Кулеба на усіх медійних майданчиках перед 25 березня, коли в режимі відеоконференції бандюків з ОРДЛО визнають дипломатами, а РФ – гарантом миру в регіоні.