Я в культурному шоці
Вчителька під час своєї відпустки й під час канікул у дітей збирає своїх учнів, щоб піти з ними на книжковий ярмарок
Літо. Відпустка. Канікули. Вчителька під час своєї відпустки й під час канікул у дітей збирає своїх учнів, щоб піти з ними на книжковий ярмарок, купити книжок і поспілкуватися з письменниками!
Я в культурному шоці. А ви?
Скільки разів я чула від директорів шкіл:
Думаєте, письменникові все одно є зміст приходити в цю школу? Щоб що? Щоб показати своє "ліцо"? Нащо?
Письменник приходить, щоб показати і розповісти про свої книги. Але не просто так, пустити голос в гудок, а щоб піти, а книги лишилися в руках дітей і вони їх читали. А для цього книги треба купити...
А ще мені одразу стає все зрозуміло про цих директорів. У них діти не читають (біда-біда), а батьки на книги грошей не дадуть? Ніхто-ніхто? Жоден-жоден?
А як ці директори зацікавили дітей і батьків читанням і книгами? Яка робота була проведенна з пропагування книги і читання? Зранку й до ночі точите дітям мозок словами читайте, читайте? Думаєте, це їх стимулює? Скільки разів розповідали батькам про ХУДОЖНІ книги на батьківських зборах, окрім ремонтів чи успішності? Скільки разів казали батькам про цікаву можливість поспілкуватися їхнім дітям з письменником, який може приїхати до них у школу? Скільки разів говорили батькам, що треба КУПУВАТИ дітям книги? Все одно не читають і не купують? ПОГАНО ЗАЦІКАВЛЮВАЛИ.
А поки що беріть приклад з учительки з Червонограда. Літо. В людей відпустки і канікули. А вона з учнями прийшла поспілкуватися з письменниками і щоб діти облюбували й купили собі книжки.
