«Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди»

Щойно після приїзду на наш історико-просвітницький захід у Камʼянці-Подільському дізнався про чергову аферу телепнів і грантожерів із Міністерства еміграції молоді з України, яке чомусь досі називає себе Міністерством освіти і науки: фактичну ЛІКВІДАЦІЮ Камʼянець-Подільського НАЦІОНАЛЬНОГО університету імені Івана ОГІЄНКА шляхом приєднання до Подільського державного університету. Про це йдеться в підготовленому чиновниками МОН проєкті розпорядження КМУ про «Реорганізацію Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка».

Цей заклад є символом історії УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ, із якою щодня бореться російська орда, бо для них «Україну створив Ленін».

Як співавтор книги «Міфи і таємниці останнього гетьмана України» нагадаю, що створення УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ в Камʼянці було важливою складовою гуманітарної політики та політики українізації за часів Української Держави гетьмана Павла СКОРОПАДСЬКОГО.

Саме тому 1 липня 1918 року було ухвалено Закон про заснування Камʼянець-Подільського державного університету, який підписав гетьман Павло Скоропадський 17 серпня 1918 року.

ПЕРШИМ ректором цього університету став визначний український науковець, державний і громадський діяч Іван ОГІЄНКО, згодом відомий як митрополит (святитель) ІЛАРІОН.

Зміна влади та прихід Директорії УНР не зупинили, а навпаки — посилили освітню та наукову діяльність Університету. А після звільнення Камʼянця від російських більшовиків 3 червня 1919 року сюди переноситься й столиця Української Народної Республіки — на жаль, відома в історії як остання столиця УНР.

З усіх тимчасових столиць Камʼянець пробув у цьому статусі найдовше — з 3 червня до 17 листопада 1919 року. У цей період у місті виходили три українські часописи, працювали міністерства, дипломатичні представництва, державний банк, друкарні… А одним із центрів освітнього, культурного й наукового життя тодішньої столиці був Університет на чолі з Іваном Огієнком.

Більше того, очільник Директорії УНР Симон Петлюра прагнув залучати викладачів та науковців Камʼянець-Подільського університету до активної зовнішньополітичної діяльності Держави. Про це, зокрема, свідчить і нещодавно оприлюднений лист Симона Петлюри до ректора Камʼянець-Подільського університету Івана Огієнка від 26 грудня 1919 року.

Не вдаватимусь у науково-освітні аргументи проти знищення цього історичного вишу, хоча вони теж є:

    КПНУ посідає перше місце за акредитацією освітніх програм у Хмельницькій області та 89-те місце в Top Universities in Ukraine за 2025 рік. (Подільський державний університет (ПДУ), до якого хочуть приєднати КПНУ, відповідно — останнє місце в області та 166-те у всеукраїнському рейтингу вишів).

Переконаний, що тут важливіші світоглядні аргументи — повага до нашої ІСТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ, якої не знають НЕВІГЛАСИ та ПОДВІЙНІ ГРОМАДЯНИ з МОН. Для них освоєння грантових мільйонів доларів на власноруч придуманий проєкт про скорочення українських вишів до 100 — важливіше завдання.

Бо далі за планом — узаконення ПРИВАТИЗАЦІЇ приміщень національних та державних університетів, які були ліквідовані або приєднані, й підтримка приватних вишів, які вони або їхні друзі створили.

Про збільшення кількості всіляких НМТ, ЄДКІ та підвищення оплати за навчання майже вдвічі сказано й написано вже багато.
Але реакції влади — нуль, зате реакція батьків і старшокласників очевидна: дедалі більше української молоді обирає навчання за кордоном.

Ну як тут не згадати сумний вислів Симона ПЕТЛЮРИ:

«Нам не страшні московські воші.
Нам страшні українські гниди».