Як китайські «ворота в Європу» почали звужуватися

Вісім років тому президент Чехії під час візиту до Пекіна запропонував свою країну як «ворота Китаю в Європу». Але шлях для очікуваного потоку китайських інвестицій звузився до клаптика багнистої землі на краю крихітного чеського села.

У 2018 році землю придбала китайська компанія з нерухомості з амбітними планами щодо розгалуженого спа-курорту та житлової забудови. Однак початок будівництва був настільки повільним, що місцеві фермери тепер використовують майно, що належить Китаю, для вирощування кукурудзи.

Замість демонстрації золотих грошей з Китаю, проєкт у чеському регіоні Південна Моравія став символом підводних каменів китайської закордонної бізнес-моделі, яка залежить від енергійної підтримки лідерів іноземних урядів і місцевих чиновників.

Без такої підтримки — легше в європейських країнах з авторитарними, дружніми до Пекіну лідерами, як-от Угорщина та Сербія, ніж у більш активних демократіях, як-от Чеська Республіка — китайські підприємства часто зазнають труднощів, зупиняючись через бюрократичні перешкоди, тиск екологічних активістів і вороже висвітлення в ЗМІ.

«Ми приїхали сюди для бізнесу, а не для благодійності», — сказав Едвард Сю, керівник заблокованого спа-проєкту RiseSun, китайської компанії, що стоїть за цим підприємством. Він сказав, що розвиток було затримано через бюрократичну тяганину та погіршення ставлення Чехії до Китаю, оскільки офіційні особи, які раніше підтримували країну, втратили свої посади, а війна в Україні налаштувала громадську думку проти його країни через її підтримку росії.

«Усе змінилося через війну», - сказав пан Сюй. «Ми просто сподіваємося, що війна закінчиться якомога швидше».

У нещодавньому празькому інтерв’ю міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що позиція Китаю щодо України змусила переглянути політичні та економічні відносини. Водночас він звинуватив Пекін у невиконанні інвестиційних обіцянок.

«Очевидно, що китайські інвестори не виконали те, що обіцяли», — сказав він.
Філіп Ле Корре, дослідник Інституту політики азійського суспільства, сказав, що відтік демократії та зміна поколінь у країнах, які Китай раніше вважав дружніми, порушили колись надійну підтримку на колишній комуністичній східній околиці Європи.

«Чим довше триває війна в Україні, тим більше вони втрачають друзів», – зазначив він.
Коли сім років тому компанія RiseSun розробляла свої інвестиційні плани для Південної Моравії, регіоном керував Міхал Гашек, завзятий активіст Китаю. Він також був близьким політичним соратником Мілоша Земана, президента, який відвідав Пекін у 2015 році та оголосив лідера Китаю Сі Цзіньпіна своїм «найкращим другом». Коли пан Сі відвідав Прагу в 2016 році, пан Земан запропонував свою країну Центральної Європи як «непотоплюваний авіаносець для китайської інвестиційної експансії».

Пан Гашек пішов з посади губернатора, а разом з ним пішла низка обіцяних фінансованих Китаєм підприємств. Пан Земан зараз теж збирається піти, після того, як чеські виборці минулого місяця обрали нового рішуче прозахідного президента Петра Павла, високопоставленого генерала НАТО у відставці.

Пан Павел вступає на посаду в березні, але вже розлютив Пекін, розмовляючи з президентом Тайваню та заявив Financial Times, що Китай «не є дружньою країною» і «несумісний із західними демократіями в їхніх стратегічних цілях і принципах».

Для китайських компаній політична невизначеність в іноземних демократіях часто означала головний біль. У Чорногорії побудована китайцями автомагістраль вартістю майже 1 мільярд доларів США зазнала проблем після того, як її головний спонсор, президент Міло Джуканович, втратив контроль над парламентом на виборах у 2020 році, що дозволило його опонентам сформувати новий уряд, який глибоко скептично ставився до Китаю.

Через зміну внутрішніх політичних вітрів і розчарування низьким рівнем китайських інвестицій Чеська Республіка, Румунія та три країни Балтії — Естонія, Латвія та Литва — всі значною мірою відмовилися від ідеї, що глибокі китайські кишені пропонують легкий шлях до економічного зростання.

Розчарування, яке накопичувалося роками, набрало обертів через обурення позицією Китаю щодо війни в Україні. Для боротьби з російським вторгненням Україна отримала підтримку, зокрема постачання зброї, від Чехії та багатьох інших країн Центральної та Східної Європи.

«Наші відносини з Китаєм переглядаються. Виникла нова геополітична реальність», – сказав пан Ліпавскі, міністр закордонних справ Чехії. «Це моє послання Китаю: будьте більш відповідальними в міжнародних справах», тому що «те, що робить росія, є злочином та агресією».

Роки терплячої дипломатичної роботи Китаю зараз йдуть нанівець.

У тому, що критики розцінили як спробу створити «троянського коня» всередині Європейського Союзу, Китай, пообіцявши мільярдні інвестиції, у 2012 році переконав 16 країн Центральної та Східної Європи, 11 з них членів ЄС, приєднатися до нового китайського дипломатичного та економічного блоку, відомого як «16+1». У 2019 році, після входу Греції, угруповання стало «17+1».

Але цей клуб тепер зменшився до 14 європейських членів після виходу минулого року Естонії та Латвії, обидві розлючені через позицію Китаю щодо України, і виходу Литви у 2021 році. Неминучий відхід пана Земана з поста президента відкрив можливість того, що Чеська Республіка теж може покинути країну.

Розмежування китайських і місцевих інтересів, за словами пана Хала, китаєзнавця, що живе в Празі, почалося з усвідомлення того, що китайські інвестиції — це «не просто безплатні гроші, які падають з неба».

У Чехії це стало зрозуміло у 2018 році, коли CEFC China Energy, яка витратила понад 1 мільярд доларів на угоди в країні, почала розвалюватися після арешту в Китаї її боса Є Цзяньміна, спеціального економічного радника пана Земана.

Доля Пекіна зазнала подальшої невдачі у 2021 році, коли Петр Кельнер, чеський магнат із великими бізнес-інтересами в Китаї, загинув у аварії гелікоптера. Його компанія PPF згодом оголосила, що хоче продати свій флагманський китайський бізнес, фінансову установу під назвою Home Credit, і зробити Європу своїм «центром тяжіння».

Застопорився проєкт нерухомості та курорту в Південній Моравії, який базується в Пасоглавках, селі з населенням близько 700 осіб поблизу кордону з Австрією, проєкт був частиною буму, який зазнав краху.

Проєкт вперше сформувався після підписання «рамкової» угоди 2016 року між Південною Моравією та Китайським банком розвитку, державним кредитором, якому доручено фінансувати інфраструктуру та інші проєкти, пов’язані з китайською ініціативою «Один пояс, один шлях».

Пан Гашек, тодішній губернатор регіону, пообіцяв, що угода залучить китайські компанії, готові інвестувати сотні мільйонів доларів. Цього, як сказав нинішній губернатор Південної Моравії Ян Гроліч, ніколи не сталося: «Він обіцяв багато китайських грошей, але реальність була зовсім іншою».

На сьогодні, зазначив пан Гроліч, єдиним китайським інвестиційним проєктом у регіоні є загальмоване підприємство RiseSun у Пасоглавках. «Більше нічого немає», — сказав він.

Він додав, що був би радий бачити тісніші економічні та інші зв’язки з Китаєм у нормальний час, але через війну в Україні «я не відчуваю, що Китай на нашому боці», і «це змінює ситуацію».

Наразі проєкт «Пасоглавки» рухається.

Через п’ять років після покупки близько 50 акрів землі на краю села за 21 мільйон доларів компанія RiseSun нещодавно отримала дозвіл на планування після багатьох років зусиль і тепер очікує на дозвіл на будівництво, що може призвести до ще тривалих затримок. Він також натрапив на труднощі під час переговорів про угоду щодо води з власниками місцевих термальних джерел, життєво важливих для майбутньої роботи курорту, а також бурею негативних статей у місцевих ЗМІ.

Щорічні звіти, опубліковані RiseSun у Китаї, показують, що минулого року компанія підвищила свої оцінки вартості проєкту приблизно до 122 мільйонів доларів, порівняно з 85 мільйонами доларів у 2020 році — різке зростання, коли китайські компанії з нерухомості мають великі борги та мають проблеми з фінансуванням підприємств.

Пан Сюй заперечив, що приватна компанія RiseSun постала перед фінансовими труднощами, і сказав, що справжнє питання полягає в тому, чи хочуть чеські чиновники, щоб її спа-центр і проєкт нерухомості розвивався перед обличчям дедалі більш ворожих настроїв суспільства.

«Усі думають, що Китай поганий, що це пов’язано з політикою та Земаном, що ми хочемо побудувати казино або нову Велику стіну», — сказав він. «Але ніхто не замислюється, чому немає успішних китайських інвестицій».

Сільська влада в Пасоглавках, яка прагне підняти місцеву економіку, каже, що хоче, щоб RiseSun продовжував розвиватися. «Для нас надія ще жива», – сказав заступник міського голови Роман Мікуласек. «Ми не допускаємо і не можемо прийняти можливість того, що курорт не відкриється».

Але він визнав, що єдиним будівництвом на землі китайської компанії наразі була 3 кілометрова ділянка дороги — і це було оплачено з коштів чеського уряду.

Автори: Ендрю Хіггінс, - The New York Times

Переклад з англійської Останній Бастіон