Як працювали брудні гроші Коломойського в США
Розслідування «Pittsburgh Post-Gazette»
Олігарх Ігор Коломойський через «Приватбанк» та Deutsche Bank відмивав незаконно отримані доходи, купуючи сталеливарні заводи та нерухомість в США. Про це йдеться у розслідуванні американського видання «Pittsburgh Post-Gazette».
Після купівлі заводів американські регулюючі органи та політичні діячі в кращому разі «дивилися в інший бік». А в деяких випадках активно вступали в змову, піддаючи американських робітників впливу токсинів та іншим небезпечним умовам праці.
«Одразу після світанку дим піднявся з даху металургійного заводу «Фельман Продакшн», де дугова піч вивергала дим і пил, що хлинули по околицях, покриваючи будинки шаром бруду.
Всередині 42-річний зварювальник Террі Генрі почав тремтіти, а пізніше почав спотикатися і впав з нестерпним головним болем.
Чого він тоді не знав, так це того, що його організм повільно наповнювався токсинами з викидів печі що ринули на фабрику. Токсини були настільки небезпечними що згодом лікарі виявили сліди марганцю в його мозку».
Допомога, яку американські чиновники надали компаніям Коломойського, полягала у відсутності контролю з їх боку. У той час, коли посилювався контроль за безпекою умов праці, і уряд мав остерігатися іноземних операторів, які інвестують у життєво важливі для безпеки нації галузі.
«Неймовірно», – сказав Реймонд Бейкер, фахівець із фінансових злочинів, який кілька разів давав свідчення перед Конгресом про відмивання грошей. «Вони робили все можливе, щоб не ставити питання, поки гроші йшли в економіку».
Коли через роки Агентство з охорони навколишнього середовища США втрутилося, щоб ввести жорсткі обмеження на роботу заводів олігарха – після того, як з’ясувалося, що робітники піддавалися впливу викидів, – представники заводу в Західній Вірджинії звернулися до деяких з найвпливовіших членів Конгресу, щоб відбити опір регулятора.
Сенатори Джо Манчин і Шеллі Мур Капіто приєдналися до інших законодавців у листі до агентства в 2015 році, в якому говорилося, що завод у їхньому рідному штаті та ще один в Огайо можуть бути закриті, якщо вони будуть змушені встановити дороге обладнання та пройти випробування відповідно до закону.
«Було б дуже прикро, якби компанії були змушені припинити свою діяльність», – йдеться у листі.
Водночас заводи олігарха заручилися допомогою політиків та витратили сотні тисяч доларів на "Вашингтон", щоб відбиватися від регуляторів і продовжувати роботу в одному з найбільш економічно неблагополучних районів Західної Вірджинії.
Після того, як лист був підписаний сенаторами Манчіном і Капіто, а також сенаторами Шерродом Брауном і Робом Портманом з Огайо та чотирма членами Палати представників, регулятор зрештою відмовився від частини свого плану щодо впровадження на заводі нової системи виявлення забруднення.
У 2017 році до справи підключився генеральний прокурор штату Огайо Майк ДеВайн, який надіслав тодішньому віце-президенту Майку Пенсу, тодішньому лідеру більшості в Сенаті Мітчу МакКоннеллу та тодішньому спікеру Палати представників Полу Райану прохання скасувати екологічний контроль на заводах олігарха, знову закликаючи до магічного заклинання «робота, робота, робота»:
«Немає сумнівів у тому, що захист здоров’я населення від небезпечного забруднення повітря має вирішальне значення, але необхідно знайти належний баланс, щоб запобігти втраті робочих місць, не говорячи вже про ризик закриття для місцевих підприємств», – написав він у 2017 році.
Роль Deutsche Bank
Перші дзвіночки з’явилися у 2011 році, коли федеральний суд Західної Вірджинії тричі наклав санкції на завод після того, як суддя встановив, що підприємство намагається приховати свою структуру власності та зв’язки з Україною.
Під час судової тяганини між заводом та іншим бізнесменом суд встановив, що Коломойський та інші були серед перших осіб, які контролюють підприємство, що спонукало американського суддю Роберта Чемберса винести різке рішення, заявивши, що компанія продемонструвала непрозорість і «повну зневагу своїм обов’язкам бути відвертим перед цим судом».
Боротьба за оприлюднення інформації почалася, коли олігарх переводив у США гроші, іноді десятки мільйонів на тиждень, за допомогою співробітників "ПриватБанку", які були лояльні до Коломойського та його колеги-олігарха Геннадія Боголюбова, які були основними акціонерами банку.
Місяць за місяцем менеджери банку видавали фіктивні позички підконтрольним олігарху компаніям. Гроші переміщувалися через лабіринт банківських рахунків, що за даними аудиторської перевірки Kroll Inc., ускладнювало відстеження.
Як тільки кошти прибули до Сполучених Штатів, вони були вкладені в нерухомість, у тому числі на більшість сталеливарних заводів, два офісні парки в Далласі, великий виробничий центр в Іллінойсі та чотири офісні вежі в Клівленді.
Менш як за десять років не менше $750 млн було переведено в США з України – і все це через Deutsche Bank, глобального кредитора, який заплатив мільйони штрафів регулюючим органам США останніми роками за збої у боротьбі з відмиванням грошей.
«Це неймовірна кількість грошей, що вливалася на ринки США», – сказав Лакшмі Кумар, директор з політики Global Financial Integrity, дослідницької групи у Вашингтоні, яка відстежує фінансові злочини.
Пан Менчін, впливовий центрист-демократ, який відтіснив прогресивніші екологічні плани президента Джо Байдена, не відповів на запитання репортера Post-Gazette у вівторок біля палати Сенату. Помічник, який супроводжував сенатора, сказав, що він відповість на питання, надіслані співробітникам електронною поштою. Незважаючи на неодноразові повідомлення, офіс Менчіна не відповів на письмові питання, але зробив заяву:
Високопоставлений сенатор, що критично ставиться до іноземних інвестицій в енергетичну галузь, з’явився на відкритті заводу Felman Production у 2006 році як губернатор Західної Вірджинії, після того, як олігарх та його партнери його викупили у результаті банкрутства за $20 млн.
Пані Капіто, в даний час головний республіканець у комітеті, який займається EPA, заявила в короткому інтерв’ю за межами палат Сенату, що вона не знала про будь-які суперечки навколо заводу, незважаючи на повідомлення національних новин про Коломойського, його сталеливарні заводи та розслідування ФБР щодо його власності.
Сенатор-республіканець Портман відмовився від коментарів, у той час, як представник пана Брауна сказав, що сенатор-демократ приєднався до листа, щоб виступати від імені заводу в Огайо, який знаходиться у власності іншої особи.
Пан Бейкер, який колись входив до комісії Організації Об’єднаних Націй з запобігання відмиванню грошей, отриманих злочинним шляхом, сказав, що законодавці зобов’язані знати власників об’єктів, коли вони втручаються, щоб допомогти двом підприємствам.
Пан Річмонд, інженер, який був важко поранений при падінні з висоти 30 футів на заводі в Західній Вірджинії, сказав, що поки власники купували нерухомість, на заводі відбувалися порушення безпеки, які наражали робітників на небезпеку.
«Дим і пил із печей заводу із негерметичних очисних споруд, залишаючи від 2 до 5 дюймів пилу на поверхнях, залишки якого можуть спричинити пошкодження нирок та печінки через надмірну дію.
«Ви не могли бачити на відстані 10 футів, пил був настільки густий», – сказав 47-річний містер Річмонд, який покинув компанію у 2013 році. «Жахливі часи».
Він сказав, що представив план ремонту фільтрації на заводі, але власники не хотіли вкладати гроші в той час.
«Ми витягували обладнання зі сміття, яке здавали в брухт на запчастини», – сказав він.
Приблизно в цей же час завод витрачав сотні тисяч доларів на вашингтонських лобістів, щоб відстоювати свої аргументи в Конгресі та інших організаціях. За чотири роки фабрика витратила не менше $335 тис. на лобістські фірми.
«Він одразу ж з’їв фарбу. Уявіть, що він робить з вашим тілом», – сказала 57-річна Паула Каннінгем Рікард, співробітниця служби безпеки, яка була поранена, коли у 2010 році спалахнув і вибухнув контейнер для сміття, наповнений хімікатами.
Двоє домовласників, які живуть поряд з об’єктом, заявили, що не можуть видалити коричневі плями зі стін своїх будинків.
«Він роз’їдає вініловий сайдинг», – сказав 70-річний Том Руш, який живе менш ніж за чверть милі від будинку.
Пані Кумар, яка є співавтором недавнього дослідження незаконних фінансових операцій у сфері нерухомості, сказала, що допомога, надана фабриці, включаючи спеціальні відключення електрики, показує вразливе становище співтовариства, коли йому потрібні робочі місця.
"Це сумно. Були поставлені запитання, але коли ти у розпачі, ти готовий взяти будь-яку рятувальну шлюпку», - сказала пані Кумар.
Хоча федеральний уряд створив зони прицілювання у таких місцях, як Нью-Йорк та Маямі, для виявлення випадків відмивання грошей при купівлі нерухомості, ці зони не поширюються на всю країну та не включають комерційних угод.
За її словами, за допомогою законодавців олігарх та злочинці змогли діяти вільно.
«Вони знають, що ніхто не шукатиме. Вони знають, що це приверне увагу уряду. Багато з цих місць зараз відчайдушно потребують капіталу», - сказала вона. "Не менш важливо говорити про людські жертви. Яка ціна людського життя ?"
Додамо, що 23 листопада вийшло розслідування «Американська клептократія». Автором книги став журналіст-розслідувач Кейсі Мішель, а передмову написав експерт Atlantic Council Андерс Ослунд.
У книзі детально описані два кейси масштабного відмивання брудних грошей у США, один із них – це історія афери Коломойського із ПриватБанком, яку автор вважає одним із найбільших відмивань брудних коштів в історії. Зокрема, у книзі детально описана технологія виводу грошей із ПриватБанку через офшорні юрисдикції.
19 листопада 2021 року стало відомо, що Коломойського викликають до кіпрського суду для розгляду позову ПриватБанку.
Нагадаємо, колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов вивели з нього $5,5 млрд через філію банку на Кіпрі. Схема дозволяла приховувати факт зникнення грошей, оскільки Національний банк України розглядав кіпрську філію ПриватБанку так само, як і його національні філії. Чиновники не виявили, що гроші, переведені на Кіпр, виводяться з України. Фінансові регулятори на Кіпрі або не змогли виявити, що банківські перекази на загальну суму $5,5 млрд були підкріплені фіктивними контрактами, або не вжили необхідних заходів, щоб це зупинити.
