Як працює демократія
Міністри мають бути політичними фігурами і звітувати людям, а не менеджерами одного начальника
Трохи офф топу про те, як працює демократія. Менше 4 місяців знадобилася британському премʼєру Кіру Стармеру, аби обвалити свої рейтинги підтримки на рекордні 49 пунктів.
Тепер баланс довіри/недовіри до лідера лейбористів впав до мінус 38пунктів, тоді як до прикладу лідер консерваторів Ріші Сунак навіть в найгірші часи мав на один пункт вищий показник.
Чому це відбулося?
Бо Стармер підняв ціну… за проїзд в автобусі з 2 до 3 фунтів на наступний рік, сказавши, що уряд вже не може субсидувати цю статтю щодо різниці на утримання автобусного автопарку.
Насправді, це драматичне падіння рейтингу ще недавно тріумфаторів виборів відбувається на тлі бюджетного процесу і дискусій щодо необхідності підняття податків.
Це премʼєр спробував аргументувати «папєрєдніками», які «довели країну». І це надто не сподобалося британцям.
Що буде далі? А далі Стармеру і лейбористам, які мають серйозну більшість в парламенті, треба показувати результати. Конкретні. Відчутні. Очевидні.
Лише так лейбористи зможуть мріяти про якесь майбутнє для своєї партії. Коли кожен міністр є політиком, що має звітувати про результат не перед Стармером, (він просто перший як лідер потрапив перед удар), а перед своїми виборцями.
Так працює демократія. Міністри мають бути політичними фігурами і звітувати людям, а не менеджерами одного начальника.
Бо інакше наші бюджетні дискусії так і будуть тривати на тому принизливому рівні, чи варто в умовах великої війни найперше піднімати зарплатню прокурорам… З мільйонними пенсіями.
