Як в Україні завищують ціни на будматеріали в «Прозорро»

Прогалини в моніторингу та переплати до 20%.

Аналіз будівельних тендерів на 169 млрд показав системне завищення цін на основні будматеріали лише у кожному шостому тендері.

«Наші гроші» перевірили ціни на арматуру, щебінь і пісок у кошторисах 2 590 закупівель у «Прозорро» загальною вартістю 169 млрд грн з осені минулого року по нинішню весну. Україна не така корумпована, як здавалось)))

Методологія. До аналізу увійшли закупівлі за кодом ДК 021:2015 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» вартістю понад 10 млн грн за період вересень 2025 – квітень 2026 року. Ціни на матеріали бралися з документів, які замовники та підрядники самі публікують у «Прозорро»: підсумкових відомостей ресурсів та інформації про ціни на матеріальні ресурси як додатків до договорів. А саме це відпускна ціна без доставки та з урахуванням ПДВ. Для порівняння обрали три групи матеріалів, які присутні майже в кожному будівельному кошторисі: арматуру класів А-ІІІ, А400С, А500С; щебінь фракції 20-40 мм; пісок природний рядовий.

Системне завищення цін на понад 10% від державного моніторингу ДП «НІРІ» на основні будматеріали (арматуру, щебінь, пісок) зафіксовано у 434 із 2 590 проаналізованих тендерів. У решті кошторисів ціни трапляються завищені та ринкові.

Найбільше «системно завищених кошторисів» ми виявили в Одеській (8), Харківській (8) областях (8) та Києві (8): скачати таблицю «Тендери з системно завищеними цінами будматеріалів в кошторисах».

Чому так відбувається

Проблема не лише в недоброчесних замовниках чи підрядниках. В Україні досі немає єдиного обов’язкового джерела цін на будівельні матеріали, з яким звірялися б усі учасники процесу.

Експертні організації та державні замовники ухиляються від приведення кошторисних цін будматеріалів до ринкового рівня. Експерти посилаються на неврегульованість нормативних актів, замовники – на відсутність компетенцій.

База даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси в межах Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ще перебуває на етапі наповнення.

Моніторинг ДП «НІРІ» існує, але, як показує наш аналіз, є неповним, по окремих матеріалах і областях дані просто відсутні.

Регіональні відхилення

Будівельні матеріали об’єктивно мають різні ціни в різних областях. Наприклад, найбільший видобуток щебню зосереджено в районі Житомирської області. Відтак до його ціни в інших областях додається суттєва вартість транспортування. Для порівняння тендерних цін із ринковими ми взяли за базу дані моніторингу https://prices.restoration.gov.ua/sum/, який веде держпідприємство «НІРІ» (у віданні Агенції відновлення).

Очевидно, що ціни в кошторисах не завжди залежать від ринкової ситуації. Оскільки незалежно від транспортного плеча різниця коливається як в мінус, так і плюс. У самій Житомирській області середня кошторисна вдвічі вища від «НІРІ». А в Закарпатській та Херсонській – у півтора рази нижча.

Це ще очевидніше в цінах арматури. Її вартість від основних постачальників є приблизно однаковою для всіх регіонів, відхилення зазвичай до 10% через нюанси доставки до прифронтової Сумщини чи Донеччини. Однак найвищі ціни з більш ніж 20% завищенням фіксуються в абсолютно тилових регіонах – на Тернопільщині, Кіровоградщині та Черкащині.

Ситуація з піском дуже наочно підкреслила ще один нюанс. «НІРІ» слабко контролює дані, які подають для моніторингу. Тому там фіксуються кричущі різниці в сусідніх регіонах. Наприклад, у державному моніторингу пісок на Херсонщині вдвічі дорожчий від ціни на сусідньому Запоріжжі. Так само пісок на Київщині вдвічі дорожчий від сусідніх Житомирщини і Черкащини.

Також очевидна проблема «НІРІ» із самим збором інформації. У чотирьох областях (Запорізькій, Рівненській, Харківській та Херсонській) за проаналізований період взагалі не було моніторингових цін на арматуру. Тобто замовники там навіть за наявності бажання не мають офіційного орієнтира, з яким можна звірити кошторис. При цьому, наприклад, у Харківській області середня тендерна ціна становила 48 098 грн/т, що є однією з найвищих у країні.

Цей нюанс має державну вагу. Оскільки в багаторічних контрактах Служб відновлення на експлуатаційне утримання доріг в областях ціни будматеріалів прив’язані саме до показників «НІРІ». Відтак маніпуляція з цінами в цьому моніторингу може дозволяти недоброчесним учасникам ринку та чиновникам системно завищувати вартість послуг.

Рекордні тендери по арматурі

Найвищу ціну на арматуру зафіксовано у Чернігівській області – 71 038 грн/т. Стільки коштував метал під час реконструкції газофракціонуючої установки для АТ «Укрнафта». Підрядник ТОВ «Визаг Строй Груп». Для порівняння: середня ціна арматури за результатами всього аналізу становила 44 380 грн/т. Тобто «Укрнафта» закладала в кошторис ціну на 42% вищу за середню у вибірці.

Що з цим робити

Державні замовники потребують сервісу, де за кілька хвилин можуть перевірити обґрунтованість цін на основні (ціноутворюючі) будматеріали під час погодження кошторисів. Замість того, щоб вручну шукати розрізнені дані або покладатись на цифри підрядника.

Це має бути не «ще один складний реєстр», а зручний практичний інструмент. Наприклад, простий електронний модуль на основі Державної бази ціни в межах Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Щоб замовник ще на стадії підготовки проєкту міг перевірити запропоновані проєктантами ціни на відповідність до наявних діапазонів цін.

Запровадження такого інструменту сприятиме запобіганню системному завищенню цін, зменшенню корупційних ризиків і головне – проблем у замовників, які не мають достатніх компетенцій для аналізу.

Поведінка замовників у різних регіонах свідчить, що ситуація не статична. Багато хто готовий змінювати своє ставлення до завищених цін. Наприклад, під час дії проєкту «Наші гроші» неодноразово сигналізували про регулярні завищення цін у кошторисах на Харківщині. І очевидно, що місцеві замовники в масі своїй змінили свою поведінку. Тендерні ціни арматури наблизились до прайсів крупного постачальника «Метінвест-СМЦ», хоча до цього були у півтора рази вищими. Також знизилась ціна щебню.

Поточні успіхи проєкту

Загалом за результатами 87 публікацій «Наших грошей» у рамках проєкту було розірвано 4 договори на загальну суму 212,84 млн грн. Ще у шести угодах були зменшені ціни на 9,11 млн грн.

Одним із показових прикладів стала реконструкція нежитлової будівлі у Кам’янському (Дніпропетровська область) під житло для внутрішньо переміщених осіб вартістю 220,45 млн грн. Після публікації замовник зменшив суму договору на 4,90 млн грн, знизивши ціну суміші Ceresit CT 87 на чверть – із 63 до 46 грн/кг. Лише за цією позицією економія склала 2,15 млн грн.

Без реакції замовника залишилося 67 публікацій з імовірною переплатою за цими закупівлями на 48,32 млн грн.

Після нинішньої фіксації стану важливо відрефлексувати зміни через певний проміжок часу. Особливо коли почне працювати Державна база цін. Громадський контроль за кошторисами дозволить показати, як різні структури поставились до зміни державної політики у кошторисах. Також громадський контроль має знизити ризик маніпуляцій, які можуть виникати при наповненні Державної бази цін будматеріалів.

Над проєктом працювали Тетяна Рисенко, Ганна Кислякова, Юрій Ніколов, «Наші гроші».