Який «гарант» такі й народні артисти або про Зеленського, Потапа і їм подібних
Зняті перед російською публікою штани — головна заслуга "народного артиста" Потапа.
Потап (він же Олексій Потапенко), який зняв штани перед російською публікою — публікою країни-агресора під час шоу на телеканалі країни-агресора став заслуженим артистом України!
Володя З. мислить, як на мене, досить дивно, бо живе в якійсь своїй "державі-повії", і навіть посідає в ній головну виборну посаду. І тому ця нагорода виглядає навіть органічно.
Тренд такий нині у країні, яка воює з російським загарбником: синдром меншовартості частини української "аліти". Мене дивує інше.
На хіба яскравим і неповторним представникам шоу-бізу ці нафталінові звання від держави? Їхні "звання" — ротації, закачки, продажі артистів, аншлагові тури, "золоті кнопки" YouTube, заслужені статуетки на YUNA та M1 Awards, мільйони підписників у соцмережах, і головне мірило — чесно зароблені гонорари ("кеш-бабулєс", як співає Андрій Хливнюк).
«Тепер я маю право бути похованою на Байковому цвинтарі», — якось пожартувала Наталка Могилевська, коли Кузьма спитав її — «на чорта тобі, улюблениці публіки, це совкове звання — "народна артистка України?».
Коли ви чуєте, що хтось з шоу-бізнесу раптом отримує звання, знайте: мова, скоріш за все, йде про можливість бути похованим на престижному кладовищі. Дай Боже їм усім 100 років жити та творити!
