Якщо опинився у ямі – припини копати.
Це до Данила Гетманцева, до провального Кабміну Шмигаля, до правоохоронців-бізнесменів у погонах. Усе це результати вашої діяльності.
Мінус 450 мільярдів від контрабанди. Мінус 170 мільярдів від офшорних схем. Мінус 140 мільярдів від конвертаційних центрів. Мінус 130 мільярдів від скруток. Мінус 113 мільярдів від контрафакту. Мінус 18 мільярдів від тіньового ринку оренди землі.
Це – яма.
Якщо опинився у ямі – припини копати.
Це до Данила Гетманцева, до провального Кабміну Шмигаля, до правоохоронців-бізнесменів у погонах. Усе це результати вашої діяльності.
Тож якщо Данило Гетманцев проводить податкову та митну реформу, а податківці та митники крадуть дедалі більше – час міняти Гетманцева. Якщо правоохоронці борються з корупцією чи зловживаннями, а стає лише гірше – треба міняти правоохоронців. Якщо друзі кажуть "все гаразд", а навколо все руйнується – треба позбавлятися "друзів".
Економіка – це така наука, яку можна звести до однієї лише формули: здорового глузду.
Особливо необхідні порядок та здоровий глузд у чутливих до корупції сферах.
Наприклад, у гральному бізнесі з річним обертом під 180 мільярдів гривень.
Навести лад на ньому здатні лише повна прозорість та чіткі правила. Доки немає прозорості, нас будуть годувати релізами про неймовірні успіхи – але ринок з річним обертом 180 мільярдів гривень залишиться годівницею для недоброчесних корумпованих ділків у погонах.
Згадую, як побороли нелегальні гральні заклади за часів раннього Зеленського. Поліція та СБУ мужньо боролися із салонам, а їх лише більшало навіть під час коронавірусу. І лише коли Володимир Зеленський особисто розізлився на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, усі салони прибрали за два дні.
Щойно завершився черговий переділ грального ринку. Він відбувся завдяки санкціям, які наклала РНБО та підписав президент. З ринку випхали єдиного більш-менш прозорого оператора – Parimatch.
Нардеп Ярослав Железняк хвалиться надходженнями від "ігорки", проте я не бачу перемоги. 851 млн грн надходжень за травень, але у попередні місяці – набагато менше. У квітні десь 450 мільйонів, у березні 400, у лютому 300.
За іншими даними, за п'ять місяців гральний бізнес дав 4 мільярди надходжень, разом із ліцензіями. Але тут теж не все гаразд. Це десь 800 мільйонів на місяць.
Якщо втримають темпи, на рік вийде максимум 9 мільярдів (це дуже оптимістично). Але навіть 9 мільярдів - це лише 5% від обертів ринку.
Де обіцяні 30 мільярдів?
Тож де логіка?
У 2022-2023 роках більшість податків грального ринку сплатив саме підсанкційний Parimatch. Разом із ліцензіями він дав до бюджету 51% всіх податків гральної галузі. За перший квартал 2023 року - вже 77%. А якщо не враховувати ліцензії – то 95-98%.
Тобто, напередодні санкцій саме Parimatch сплачував податки, навіть у найважчі воєнні місяці, навіть коли інші учасники грального ринку не платили. Якщо накладення санкцій відбулося за несплату податків – це надто дивне рішення.
Висновок: треба уважно дивитися, хто підсунув це рішення РНБО та президентові. Бо тут щось дуже нечисто. Чи то конкуренти замовили найбільш потужного оператора. Чи то правоохоронці захотіли "стригти", але не змогли, тому вирішили покарати Parimatch через механізм санкцій. Це вкрай неважко – у санкційному переліку сотні позицій. Плюс-мінус одна, ніхто не помітить. Але відповідальність таким чином лягає на РНБО та президента.
Я розумію правоохоронців. Їх дуже бентежить, що вже три місяці компанія не збирається мовчати та приймати санкції як належне. Тож чим далі, тим виразніше виглядає ця справа.
Скільки ще можна тягнути з оприлюдненням доказів, за якими накладено санкції на Parimatch? Якщо компанія дійсно працювала на росію після початку вторгнення, то надайте докази та захистіть ім'я СБУ та РНБО.
Але минуло вже три місяці від моменту рішення РНБО. Доказів немає. Правоохоронні органи, зокрема СБУ, так і не відповіли на численні запити компанії та не обґрунтували звинувачень.
Жодних доказів, пояснень та відповідей. Самі лише натяки, що на Parimatch наклали санкції чи то за роботу в рф, чи то за несплату податків. Щодо податків зрозуміло, а от щодо роботи в рф маємо лише виразну позицію компанії. Parimatch стверджує, що невдовзі після початку війни вийшов з росії, відкликав франшизу, відключив свій софт, розірвав угоди з російськими партнерами. Після цього показав корпоративну структуру, з якої не має російських зв’язків. Для цього навіть було створено сайт https://justice4business.com.
Компанія публічно озвучила проукраїнську позицію. Потім відкрито позначила юридичну позиції щодо неправомірних санкцій. Перерахувала більше 500 млн грн на потреби ЗСУ та різні гуманітарні проекти.
Якщо треба показати, що Parimatch бреше - саме вдалий час це зробити.
Час надати такі дані, щоб раз і назавжди зацементувати довіру до рішень РНБО. Це була б принаймні чітка державна позиція. Наразі у влади позиції немає. Вона опинилася у незручній ситуації. Така поведінка дискредитує сам санкційний механізм, який, відверто кажучи, від початку не є законним. Нагадаю юридичну логіку.
Санкції накладаються на осіб та компанії інших країн. А всередині України мають діяти виключно закони України.
Віднедавна на сайті президента є петиція Parimatch, яка набрала потрібні 25.000 голосів. Багато хто з підписантів – це клієнти, в яких через санкції заморожено гроші на рахунках компанії. Вже три місяці поспіль вони не можуть забрати мільйони гривень.
Що далі? Ігнорувати не лише Parimatch, а і підписантів петиції? Дедалі важче приховувати та ігнорувати цю справу.
І тут слово за Володимиром Зеленським. Реакція на петицію – це тест для нього, наскільки він дотримується норм законодавства, поважає волевиявлення людей та демократичні засади українського суспільства. Якщо так, то він упродовж відведених законом 10 днів відправить це рішення на перегляд РНБО щодо скасування санкцій.
Це вдала нагода виправити помилку, збільшивши таким чином політичний капітал влади. Звісно, такому перебігу чиниться спротив. Проте якщо Володимир Зеленський хоче на другий термін, можливо та потрібно його долати.
