«Єдність» за бюджетний кошт: хроніка політичного фарсу
Національна єдність як ширма: для чого створили та знищили міністерство.
Історія створення та ліквідації Міністерства національної єдності може стати ідеальним кейсом для слухачів Національної академії державного управління при Президентові України.
У тому сенсі, що можна в максимально неефективний спосіб здійснювати держуправління: створити міністерство під конкретну особу (ще й «зашкварену»), при цьому «нагнувши» парламент, витративши купу грошей платників податків — і не маючи жодної за це відповідальності.
До речі, а сама Академія може щось сказати з цього приводу? Чи так жити зручніше?!
Національна єдність виявилася портфелем без ручки, по якому потопталися й викинули. Плановане приєднання функцій Міннац’єду до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України — це не просто вже не смішно. Це — черговий хибний крок у тому ж напрямі.
З таким самим успіхом можна було б приєднати ці функції до Міністерства молоді та спорту… Але, мабуть, справжньою метою є прикриття витрачання коштів на однойменну Агенцію з національної єдності, рішення щодо якої Кабмін ухвалив в останній день — під гаслами важливості бюджетних витрат на «соціальне» міністерство.
А робитимуть те саме — відкриватимуть «виборчі хаби» за кордоном, бо ж сьогоднішні можновладці самі собі перебування при владі не подовжать...
Якщо вже так хотіли, щоб про вас не сказали, що ви покінчили з «національною єдністю України», то краще б уже призначили міністра єдності без портфеля — було б принаймні дешевше й чесніше.
Допоки українським громадянам навішуватимуть локшину на вуха за їхній же рахунок — через марафон Єдиних новин про важливість «перестановки ліжок», не звертаючи уваги на ціну та ефективність здійснення влади, — податки з їхніх зароблених важкою працею грошей і надалі розбазарюватимуться.
Чи можна було знайти рішення? Звісно! Частина функцій роботи з українцями за кордоном уже покладена на МЗС. Підсильте кадрово ЗДУ (закордонні дипломатичні установи) й не забирайте гроші в МЗС з профільної державної програми на кулінарні телешоу — результат був би кращим.
Це — не помилка. Це — «плювок в обличчя» тих, хто розуміє, що така якість державного управління неприпустима під час оборони країни. Але, на жаль, їхня думка черговий раз проігнорована цією владою.
Україна потребує не косметичних перестановок осіб в уряді.
Україна конче потребує покращення якості державного управління під час широкомасштабної війни!
