Єрмаки та Саллівани заганяють Україну у пастку

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).

Турботливий чиновник США через видання Financial Times радить ГУР МО та СБУ припинити удари по російських НПЗ, інакше ціни на нафту підростуть. І хтось не доїде на батьковому роздовбаному мустангу на вибори обирати Байдена?

Франція та комуністичний Китай дуже радять сховати список друзів війни, які торгують на болотах, бо це, мовляв, дуже псує імідж для торгівлі. Сенатор Ґрем, якого Трамп, очевидно, намітив у віцепрезиденти, радить нам провести мобілізацію до 27 років.

Походу у цього табору уявлення, що наша війна — це якесь маленьке місиво під Пашендалем; і якщо тебе це не торкається, то пофігу. Хай на руках виграють війни, аби по НПЗ не били.

І нарешті Салліван — приїздить із візитом відчаю до Києва, де буде багато оптимізму та уперше замовчування слів про перемогу з територіальною цілісністю. Яка несподівана синхронність!

Водночас армія РФ б'є по ДніпроГЕСу, стирає цілу вулицю у Запоріжжі та робить непридатним для життя Харків, і що там світ? Достатньо глибоко стурбований?

Пихатість пана Зеленського та оточення його самого либозблюдами з аватарками поганокомпетентних єрмаків та жовкв — зараз напряму б'є по Україні. Кожен хоче урвати своє із нашої війни та сісти за стіл переговорів переможців, де Україні може бути відведене місце суші ґьорл.

Ну, знаєте, це коли на дівчину у бікіні або цілком оголеною розкладають сашимі та роли, а бізнесюки чавкають ротами, захлинаючись слиною. Нікого не колише твій біль, крім тебе самого, тому рóбимо висновки!

Російське НПЗ — занадто смачна ціль аби її не переслідувати. Це ота сама слабка ланка російської економіки — в момент посівної та піку військової промисловості.

Тут єдине — варто було б краще працювати партнерами рамку, в якій ми працюємо. Для цього наші депутати та військовики у делегаціях мали б працювати по усьому світу та уже прямо зараз розказувати про геноцид дніпрян і удари по ДніпроГЕС.

У світі не бракує любителів простих рішень, особливо напередодні виборів, де левовій частці електорату посрати на Україну, аби галон бензину був дешевий. Коли я дивлюсь на Саллівана, я думаю, що якби він був років на сто раніше, — то побудував би розкішну кар'єру бутлегера.

Коли я бачу десь ім'я Вікторії Нулланд, то згадую не печиво на Майдані, а її участь в ядерному роззброєнні. І статті її мужика напередодні вторгнення, що ось і «прокинемось ми в новій реальності».

Де нова реальність передбачала окупацію і поглинання України заради подальшої окупації Східної Європи з ресурсом +37 мільйонів. Як ви розумієте, за цього сценарію — ніхто б не панькався з українцями із програмами для біженців і курсами мов з безкоштовними хатами.

Коли я слухаю Макрона, то поважаю його гострий розум, але згадую попередні мирні ініціативи Олланда і Саркозі, які не принесли доброго ані нам, ані Сакартвело. Це, якщо про західні політичні стратегії.

Мораль? Я розумію, чому після Війни судного дня Ізраїль покладається на себе, свою власну мілітаризованість і власне ВПК; у нас мають бути свої дрони та ракети, бо ракет «Taurus» хіба правнуки діждуться.

Саме так ти не будеш за подачки та обіцянки типажу бутлегера і торговки терпіти історії про «не бийте по НПЗ російському, бо нам треба бензин». Ти просто зробиш усе мовчки, якісно і точно, без пресрелізів — звідки ми знаємо, що там трапилось.

Може, клінери покурили, а може, варто придумати історію для прикриття про народного месника «Євлампія Прігожина»? У цій історії погане лише одне — у нас незламні люди, прекрасна армія, але за державників — довбні.

Ці довбні свідомо різали ВПК за 3 роки до великої війни та нині самі не проти взяти біткоїни від Китаю, так із цим і живемо. І маємо вижити та зробити висновки, що єдиний друг у тебе ти сам!