Європа без «туманного Альбіону». Хто стане царем гори?
Вихід Великобританії з ЄС вплине на подальшу долю міждержавного об’єднання.
Він змінить загальний розклад сил. І, як би публічно не жалілися європейські політики, від цього виходу певне полегшення отримали провідні гравці регіону.
«Практично нічого не зміниться ні для бізнесу, ні для суспільства», – так офіційно йдеться в повідомленні нідерландського уряду на сайті, присвяченому виходу Великобританії з ЄС.
Не зовсім, м‘яко кажучи, так. Бізнес отримає проблеми через розрив спільної економічної системи. Як британський, так і континентальний. Звичайно, зазнає змін і загальна фінансова ситуація.
Лондон, маючи за плечима одну з найпотужніших економік Європи, був без сумніву донором Євросоюзу. Більше за Великобританію до бюджету ЄС перераховували тільки Франція та Німеччина. І тепер, у результаті припинення надходжень з «Туманного Альбіону», європейський бюджет не дорахується п'ятої частини надходжень, а це приблизно 16,5 мільярдів євро на рік.
Звичайно, головними бенефіціарами при подібних розкладах виходять дві найбільш потужні країни ЄС, а саме Франція та Німеччина. Власне, вони й до цього домінували у Союзі.
Проте Великобританія, час від часу, вставляла палиці у колеса, створюючи своєрідний паритет. В минулому році були певні спроби з боку Італії перетягнути ковдру на себе. Тоді Рим ледь не офіційно підтримував паризькі протести «жовтих жилетів», знижуючи міжнародний авторитет Франції. Однак відтепер жодна країна ЄС не має змогу перевершити економічний, військовий та дипломатичний потенціал франко-німецькому дуету.
І саме Великобританія була єдиним серйозним учасником Союзу, який не входив до складу його умовних історичних «попередників». І ось тепер, після сепарації «Туманного Альбіону» все стане на свої місця.
Зараз Берлін та Париж мають приступити до нового перерозподілу сфер впливу. Такою спробою можна вважати демонстративний виступ президента Франції Еммануеля Макрона 7 лютого, у Військовій академії в Парижі з промовою про нову французьку ядерну доктрину. Основний меседж – європейці не можуть виступати лише у ролі глядачів і мають об’єднати зусилля для захисту своїх інтересів на фоні нової гонки озброєнь за участю Росії та США.
Країни ЄС, стверджував Макрон, повинні брати участь у майбутніх переговорах з контролю над озброєннями і підписати нові угоди, серед яких аналог Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.
Париж не має наміру ділити з іншими країнами свій ядерний арсенал. Така собі заявка на абсолютне лідерство на континенті.
Важко уникнути згадки і про зміну у відносинах з Москвою.
Тривалий час британці позиціювати себе як найбільш антагоністичну до Росії країну Європи. Саме завдяки голосам англійських депутатів проштовхувалися рішення, які могли викликати невдоволення Кремля. Окрім, власне Великобританії, антиросійську позицію традиційно займали країни Східної Європи: Швеція, Румунія, Польща. Литва, Латвія та Естонія. Однак, навіть спільними зусиллями, вони не зможуть акумулювати адекватну заміну виходу британців з ЄС.
Останні події позбавляють країни Східної Європи найбільш впливового союзника по просуненню в Брюсселі антиросійського дискурсу.
Варто очікувати зміни санкційної політики відносно Москви. Відверто кажучи, Париж та Берлін не надто зацікавлені терпіти економічні втрати через українсько-російське протистояння та анексію Криму. Їм це просто нецікаво. І про це варто не забувати.
Спеціально для «Останнього Бастіону»
