Юристові з Кварталу закони вилами по воді писані

Деякі сторони нашого, краяни, буття потребують лише марафету. Ну, там підвіконня підмазать, призьбу полагодити, щоб «І дід, і баба у неділю / На призьбі вдвох собі сиділи / Гарненько, в білих сорочках» (Т.Г. Шевченко, «Наймичка»). Ще повимітати зелену цвіль. Поганяти павуків по кутках.

Зокрема, Ах… ой, про що це ми? Хотіли про суд. Ні, не про Божий, про праведний.

Наряджатися у білі тоги з початку цивілізованих віків було не лише захопливо з точки зору дефіле перед прагнучим хліба і видовищ плебсом, а й «вигідно по грошах». Але милий нашому демократичному вухові лозунг щодо невідворотної суворості закону, отой про dura lex, sed lex (ще раз, вкотре, нагадуємо, що з латини це – не про «валяти дурня», а про юридичну константу), на жаль, у всі часи був недосяжним ідеалом.

Ба, послухайте сьогоднішніх венедіктових, вовків, попревичів та іже з ними гольник – там через слово sed lex з придихом. Хіба одіозний, смердючої пам'яті Зварич не посилався на «найдемократичніший український суд»? Натомість lex звів до колядок.

Вочевидь, аж палахкотить і зв'язок з грошима. Бо МВФ показав Україні (Україна ж обирала блазня, не Фонд) дулю з маком/траншем, зокрема, й через демонстративне небажання клоунів побачити проблему у Вищій раді правосуддя. Зе! чорним по білому:

«Є багато правок до законів про ВРП, Конституційний суд. Ми з вами маємо вибудувати законопроект, який потім КС визнає конституційним. А ми розуміємо, що деякі речі можуть бути неконституційними».

Виділяємо спеціально для тих ошпарених патріотизмом блазня краян. Протріть, панове, сліпаки і утямте, яку країну вам хоче всучити юрист-нездара!

Як його, юриста, не заціпить навіть від однієї гадки про можливість отаке бевкнути на увесь світ?! Ну, поясніть авторові-невігласу, як це деякі речі можуть бути неконституційними?!

«З деякими речами ми погоджуємося, а з деякими - ні. Як гарант держави я захищаю незалежність України», – сказав правник, що косить під гаранта, під час виступу на всеукраїнському форумі «Україна 30. Інфраструктура». І яку незалежність намірився він захищати? Незалежність від здорового глузду?

Бо санкції на медведчуківські помийниці накладені незаконно, і сім років «виписали» Стерненку теж незаконно. То зовсім інша справа, що комусь догодило перше, а іншому – друге.

Це ми навчилися ділитися в залежності від особистих симпатій/антипатій. І мала б виправляти нас не могила, а отой непорушний як скеля (у людей!) sed lex.