За лаштунками сіоністської «демократії»
Починаючи з кінця XIX століття у США сформувався кістяк так званого «тіньового уряду». Це не «deep state», а секта, яка працює на сіоністів.
До таких висновків дійшли у редакції провідного турецького суспільного телерадіомовника TRT Haber, проаналізувавши політику Вашинґтону щодо Тель-Авіва за минулі понад 50 років. Каґал Бібі Сатаньягу керує як демократами, так і респубілканцями.
Яскравий тому приклад — відеозустріч Zoom, організована прем'єр-міністром Ізраїля на початку вересня 2023 року. Тоді кат палестинського народу спілкувався із 394 найвпливовішими світовими лідерами секти християн-євангелістів за участі їхнього духовного лідера Майка Еванса.
Він — засновник товариства «Друзі Сіону», автор низки релігійних книг, журналіст і телекоментатор, якому до смаку саме юдейська частина Біблії (тобто Старий Завіт). Під час цієї зустрічі Сатаньягу заявив:
«Я вважаю християн-євангелістів щирими друзями держави Ізраїль. Без них держава Ізраїль не існувала б. І я зроблю все, щоби продовжувати зміцнювати союз між євангелістами та Ізраїлем. Ви — найбільші друзі, які є в єврейської держави. Я ніколи цього не забуду, і переважна більшість ізраїльтян рішуче згодні зі мною».
Колишній посол Ізраїлю у США Рон Дермер у травні 2021 року публічно заявив, що Ізраїлю слід віддавати перевагу відносинам з американськими християнами-євангелістами, а не з американськими євреями. Дермер відверто назвав сектантів «основою підтримки Ізраїлю у США», тоді як американські євреї лише шкодять.
Хоча коріння християнського сіонізму сягає позаминулого століття, серйозною силою у політиці США він став лише в останні десятиліття, особливо за уряду двох президентів із родини Буш. Ці вихідці із Техасу, штату, який нині є «Меккою євангелістів», легалізували на державному рівні фанатичне сектантство.
Політичні зв'язки Джорджа Буша-молодшого із християнськими правими діячами були стратегічно використані для підтримки політики військового втручання на Близькому Сході. Особливо, після теракту 11 вересня 2001 року.
Ця стратегія приваблювала сіоністів-євангелістів, які вірять у виконання біблійного пророцтва — «хрестовий похід» проти того, що вони сприймали як Вавилон, представлений Афґаністаном та Іраком, а в перспективі й Іраном.
Адміністрація Буша мобілізувала своїх прибічників завдяки проповідям пасторів із Південної баптистської конвенції. Ця секта оголосила війну проти режиму Саддама Хусейна непросто як політичний маневр, а як виконання божественного мандата — той заповітний момент, де перетинаються релігійні сподівання народу та можливості зовнішньої політики держави.
Крім того, радикальними змінами в американській зовнішній політиці за адміністрації Буша-молодшого керували такі ідеологи неоконсервативного штибу, як Пол Вулфовіц, Еліот Абрамс, Річард Перл та Даґ Фейт. Їхня програма була спрямована на повну перебудову політичного ландшафту Близького Сходу, сприяючи зміні режимів в Іраку, Сирії та Ірані.
Підхід Вашинґтона до ізраїльсько-палестинського конфлікту був симптоматично відзначений різким відходом від зусиль досягнення миру. Спершу Буш-молодший, а затим Барак Обама і Дональд Трамп дозволили Ізраїлю розширити свої апетити на всю Святу Землю.
Ідеологія євангелістів-сіоністів ґрунтується на переконанні, що Ізраїль відіграє вирішальну роль у сценарії Кінця часів. Тому цей рух солідарний із найбільш реакційною політикою Тель-Авіва, хто б там не сидів у прем'єрському кріслі.
В основі лежить відмінна есхатологічна перспектива, що передбачає загибель людства, а Ізраїль нібито відіграє центральну роль у реалізації біблійного пророцтва. Це включає пришестя машіаха, що передує катаклізмічним подіям і битвою Армаґеддон.
Для євангелістів і юдеїв-сіоністів такі конфлікти — не просто геополітичні суперечки, а божественний сценарій, в якому будь-яка війна є прелюдією до остаточної перемоги добра над злом та встановлення тисячолітнього світу під владою Царя Небесного. Ці апокаліптичні очікування значною мірою живлять прагнення багатьох американських правих діячів гаряче і віддано підтримувати Ізраїль.
У середині жовтня 2023 року 90 відомих пасторів та інших лідерів опублікували «Заяву євангелістів на підтримку Ізраїлю». Посилаючись на традиції «справедливої війни», вони підтвердили «право та обов'язок Ізраїлю захищати себе від подальшого нападу».
«Євангельський сіонізм належить до рухів серед християн-відступників, в основному харизматів та радикальних протестантів, чия інтерпретація Біблії наказує їм політичну підтримку не просто сучасної держави Ізраїль, але її експансіоністської версії. Цей рух вважає, що весь Єрусалим, особливо Храмова гора, де вони очікують побачити відновлення Храму, смуга Ґази, Західний берег річки Йордан та Ґоланські висоти по праву належать Ізраїлю.
Тобто це такий собі біблійний дар землі, який не просто виконує священну обіцянку єврейському народу, але є наріжним каменем християнських пророцтв та знаком того, що Кінець часів близький. Іншими словами, вони заявляють про релігійний авторитет у формулюванні безкомпромісної позиції щодо поділу земель із палестинським народом», — коментує ситуацію американський політичний дослідник Стівен Ґардінер.
При цьому трагедія палестинців та євреїв — щось на кшталт побічної шкоди. Євангелісти-сіоністи, такі як Дональд Трамп чи Жаїр Болсонару, бачать у цих подіях ту останню війну, яка покладе край усім війнам і в результаті якої християнський світ «переможе зло».
Натомість «невірні», зокрема євреї та мусульмани, не переживуть ці події, вважають євангелісти-сіоністи. Зокрема, скандально відомий техаський телепроповідник і засновник секти «Християни, об'єднані за Ізраїль» Джон Гейджі, який давно є одним із найпомітніших і найвпливовіших прихильників цієї ідеології.
15 жовтня чоловік виступив із проповіддю у приміщенні «Free Chapel» міста Гейнсвілл у штаті Джорджія. Виступаючи перед карикатурною фрескою, на якій нібито зображені події із Книги Одкровення, Гейджі стверджував:
«Епічна битва в Армаґеддоні — або на горі Меґґідо в Ізраїлі — буде найкривавішою битвою, яка коли-небудь була зафіксована в історії світу. Ми станемо не просто спостерігачами цього дійства, але безпосередніми її учасниками».
Після цього, за його фанатика, «настане 1000 років ідеального світу, жодних президентських виборів, жодних фальшивих новин, жодної нісенітниці». Натомість буде «один цар і один лідер, один закон і це буде його закон».
Євангелісти-сіоністи, котрі свідомо відкидають Новий Завіт (євангельське вчення Ісуса Христа — прим. ред.) стверджують, як у Книзі Буття сказано, що «Бог благословить тих, хто благословить Ізраїль, і прокляне тих, хто прокляне його». Вони наполягають на тому, що якщо Америка як країна не «благословить Ізраїль» (тобто не надасть уряду у Тель-Авіві беззастережної підтримки), то Бог прокляне Америку.
У своїй нещодавній проповіді Гейджі звинуватив президента Джозефа Байдена у «зраді» та закликав свою аудиторію «голосувати за того, хто хоча б любить Америку». Це неприкрита агітація за Трампа, який всіляко стоїть на варті інтересів кривавого ізраїльського режиму.
Коли президент Трамп переніс посольство США в Ізраїлю із Тель-Авіва до Єрусалиму, він сам визнав, що більшість американців, включаючи американців єврейського походження, виступали проти цього рішення. Але Трамп зробив цей крок заради своїх прихильників-євангелістів, які були у захваті.
Пастор Гейджі заявив, що допоміг переконати Трампа, сказавши йому на вечері в Білому домі, що нібито «Ісус повернеться до Єрусалиму, щоби встановити Свій трон на Храмовій горі, де Він сидітиме і правитиме протягом тисячі років досконалого світу». Телеєвангеліст, який назвав день перенесення посольства «нічим іншим, як божественним дивом», виголосив благословення на церемонії посвячення.
Але, як відомо, вода камінь точить і молоде покоління євангелістів-сіоністів Америки дедалі менш захоплюється роллю Ізраїля у сценарії останніх часів. Нещодавні опитування показують різке зниження підтримки сіонізму серед молодих представників деномінації.
Дослідники Мотті Інбарі та Сиріл Бумін виявили, що впродовж 2018-2021 років рівень підтримки Ізраїлю серед євангелістів-сіоністів у віці 18-29 років зменшився з 69% до 33,6%. Водночас у 2021 році 24,3% молодих сектантів заявили, що підтримують палестинців порівняно із 5% трьома роками раніше.
Соціолог Мотті Інбарі вважає, що «сьогоднішня християнська молодь США не поділяє ті ж пристрасті та ентузіазму в ізраїльському питанні, що старші покоління, через різницю інформаційного середовища. Якщо старші покоління були свідками боротьби Ізраїлю за існування в умовах ворожості на Близькому Сході, то для молодого покоління Ізраїль постає як агресор, а палестинці — як жертви».
Однак поки євангелісти-сіоністи, занурені в есхатологічний міф про Ізраїль, складають найважливішу частину республіканського електорату, один із найкривавіших конфліктів у світі видається все важчим. Бібі Сатаньягу зі своїм каґалом може радіти, підкуплена уявними легендами Америка їх не кине.
Натомість «Останній Бастіон» закликає читачів не забувати про те, що демократія (в її ліволіберальному одязі) відіграє роль камуфляжу, приховуючи абсолютно релігійний сектантський проєкт найкривавішого зразка. Насадження ґендеру в Україні американськими дипломатами та чиновниками тому яскраве підтвердження.
