Зе-банда готує капітуляцію під повернення Трампа

Опінії
18 липня, 07:10
Зе-банда готує капітуляцію під повернення Трампа
Фото: Facebook

Не такий страшний Дональд Трамп, як вітчизняна влада. Вочевидь, прислуга олігархів грабує награбоване передчуваючи свою погибель.

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).

Швидше за все, у США до влади прийде Трамп — і нам... сракамотика! Трамп обрав на віцепрезидента реднека-кар'єриста, який написав кілька неприємних для України колонок — і нам... теж сракамотика.

Нинішня Україна ходить по хиткому лезу: або стрибаєш в останній вагон Заходу, або стаєш рабом Орбана-Путіна-Сі Цзіньпіня. Безправним таким рабом, у якого забирають всі ресурси та ідентичність, — і влаштовують елітоцид.

Якщо ми говоримо про сюрпризи від Заходу — то в демократії таке трапляється. Якщо ви думаєте, що західники у великому захваті від того, кого наобирала українська демократія і з ким доводиться працювати, то далеко ні.

Так трапилося, що українське суспільство десь як рік кинуте напризволяще. Влада з ним не розмовляє, як з дорослими людьми, влада навіть самоусунулася від таких складних речей, як розтлумачити мобілізацію, поговорити із суспільством про можливі межі компромісів.

Врешті — попросити вибачення за шашлики та ігнорування інформації західних розвідок.

Усе це породжує страждання накачаних інстадівиць на Балі, що треба просто пересунути кордони 1991 року й от тоді ракета типу Х-101 точно не поцілить по дитячій лікарні. Насправді ж ні!

А чому? Ну, бо кордони точно не перешкода подібній стратегічній зброї, а от відсутність чесних розмов і щоденне бомбардування вкрай «приємними новинами» то про Колю Тищенка, то про Безуглу, то про потужного «слугу»-мажоритарника з Охтирки, який намагався змародерити 3 мільйони гривень у постраждалої громади — не сприяє довірі.

Тому й беруться 44% тиловиків згодних хоч на якийсь мир. Тут важливо підкреслити, й у статті на шпальтах видання «Дзеркало тижня» це підкреслили — мова йде саме про тиловиків; фронт і пасіонаріїв, які піклуються про той фронт — ніхто нічого не питав.

А ще ж є втома від того, що стоїть політичний процес і подекуди з ностальгією згадуєш той 2016, коли місяць на прем'єрство сватали Гройсмана. Приблизно стільки ж була коаліціада в уряді.

Журналісти тоді ночували на порогах партійних офісів, щодня була змагальність кількох фракцій і це породжувало непогані ідеї. Нині навіть прізвища якихось виконувачів обов'язків пам'ятати не треба.

Бо коріння буде або в розвагах кварталу, або якийсь черговий дружок Татарова та Єрмака... Тож оцей застій набагато гірше за молодого кар'єриста з Огайо, який може змінити думку про Україну, якщо відчує, що йому це вигідно.

Читайте також:
Опінії
Неякісна мівіна, чи фотосесія на мішках?
28 листопада, 16:32
Політика
Коли ліволiберальна псевдодемократiя потicнила нацioнальнi iнтереси, з українців зробили лохторат. А нині удобрюють Донецький степ.
27 листопада, 07:16
Опінії
І зброю йому давати не хочуть просто тому, що він всім огидний. Проблема в тому, що тепер не він асоціюється з нами, а ми асоціюємося з ним.
20 листопада, 15:02
Опінії
Чи не забагато планів і самітів? Хочеться дій
16 листопада, 19:01
Опінії
Суми щодня зазнають ударів ворога.
13 листопада, 16:08
Опінії
Мав бути не "Глобальний Саміт миру", а "Саміт геополітичних викликів"
09 листопада, 20:58