Зеленський і флешмоб «ЗНАЙТИ НАЙГІРШОГО»
У Зеленського є дивна, але вже системна кадрова логіка. Вона повторюється настільки часто, що виглядає не помилкою, а методом.
Суть методу проста: коли постає питання призначення — обирається не найсильніший і не найкращий, а найзручніший і найтоксичніший.
Так, ніби запущено внутрішній флешмоб: «Знайти найгіршого — і поставити».
Як це працює
Кандидат має відповідати кільком критеріям.
1. Слабка або зіпсована репутація
Людина з бекграундом, який легко атакувати, — ідеально керована.
Вона не піде проти системи, бо система тримає її за горло.
2. Особиста залежність від Банкової
Не самостійний гравець, не політична фігура, не носій власної легітимності,
а людина, чия кар’єра — похідна від Єрмака і Зеленського.
3. Компрометоване оточення
Родинні, фінансові, службові історії, які:
— не заважають призначенню,
— але гарантують повну лояльність.
Чому це важливо саме зараз
Призначення Владислава Власюка (людини, яку в самому ОП називають «власністю Єрмака») — не випадковість і не «кадрова помилка».
Це продовження логіки, яку ми вже бачили:
— у Міндічгейті,
— у Єрмакогейті,
— у історіях із НАБУ,
— у дивних кадрових поверненнях фігурантів скандалів.
Зеленський не шукає сильних.
Сильні — небезпечні.
Сильні мають суб’єктність.
Сильні можуть сказати «ні».
Навіщо Зеленському «найгірші»
Парадоксально, але логіка влади тут проста:
— слабкий керівник не створює альтернативного центру впливу;
— компрометований — не зрадить;
— найгірший — найбільш залежний.
Це не про ефективність.
Це про контроль.
Саме тому:
- корупційні шлейфи ігноруються,
- репутаційні ризики знецінюються,
- а публічне обурення вважається шумом, який «пересидять».
Проблема цього флешмобу
Флешмоб «Знайти найгіршого» має один фатальний наслідок:
система деградує швидше, ніж війна її виправдовує.
Бо найгірші:
— не здатні будувати,
— не здатні домовлятися,
— не здатні представляти державу,
— але здатні обслуговувати вертикаль.
І коли такі люди стають обличчям:
— санкційної політики,
— антикорупційних органів,
— стратегічних напрямів,
це сигнал не про силу влади, а про її страх.
ОТЖЕ
Вибір Зеленського — це не дивина.
Це послідовна стратегія.
Не «кадрова помилка».
Не «недогледіли».
А усвідомлений добір найгірших, бо найгіршими легше керувати.
Флешмоб «Знайти найгіршого» працює.
Питання лише одне:скільки ще витримає держава, якщо його не зупинити.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
