Влітку 1945 року на Курильські острови та Південний Сахалін вдерлися совєцькі війська, розпочавши тривалу окупацію.
Місцеве населення – етнічні японці та айни, – котре не встигло евакуюватися, стало замикати відкриті до того крамниці, ховати велосипеди у підвали, остерігаючися крадіжок.
Найбільше від "червоних визволителів" постраждали жителі Кунашира і трьох сусідніх островів, інформує аґенція "Останній Бастіон", посилаючися на видання "Current Time".
Та вже по завершенню Другої світової війни та капітуляції Японії (підписана 2 вересня 1945 року – прим. ред.) Москва взялася впроваджувати на окупованому архіпелазі випробувані на інших, загарбаних нею раніше, територіях репресії й терор.
Тільки за рік японській владі, завдяки тиску США і Великої Британії, дозволили повернути, а затим і репатріювати жителів Курилів і Південного Сахаліну; їх розселили на Хоккайдо.
Ідеально чистий, впорядкований та інфраструктурно розвинений Кунашир із сусідніми островами невдовзі пізнав усі "принади" совєцької окупації: спорудження убогої житлової забудови; відсутність сталого постачання води, газу й електрики; стихійні звалища при повсюдному встановленні більшовицьких ідолів-бовванів.
Станом на 2021 рік спірний архіпелаг загиджений сміттям і відходами життєдіяльності росіян, а каналізаційні стоки виливаються у відкритий океан.
Природно, що сучасних японців ця ситуація відверто обурює, але їх не допускають на Курили навіть як туристів, адже Кремль вважає острови "закритою зоною стратегічного військового значення"; власне остаточного мирного договору між країнами немає до тепер.
Між тим, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", новопризначений японський прем'єр-міністр заявив про суверенітет Токіо над чотирма південнокурильськими островами.