ЗМІ розповіли про російські зв’язки Жордана Барделли
Він міг стати прем’єр-міністром Франції
Виборчі дільниці у Франції зачинилися о 20.00 за місцевим часом 7 липня. У другому турі позачергових парламентських виборів французи показали рекордну з 1981 року явку. Мобілізувалися як прихильники ультраправих, які отримали тріумфальні результати за результатами голосування 30 червня, так і їхні противники, які не хочуть віддавати владу у руки «Національного об’єднання» Марін Ле Пен.
Останнім, здається, все вдалося, зазначає RFI.
Перші дані екзитполів почали оприлюднювати після закриття виборчих дільниць. Лепенівська правоекстремістська партія отримала велику фракцію в Національних зборах. Колись вони стільки місць не мали. Але порівняно з тим, як вони виглядали лише тиждень тому, після першого туру, можна твердо вважати, що їх спіткала катастрофа. Була небезпека, що вони одноосібно отримають більшість у парламенті, а вони її не тільки не здобули, а й узагалі залишилися на третьому місці.
Багато набрало об’єднання лівих. Але й у них немає більшості. Ба більше: усередині цього лівого об’єднання вже позначилися тертя, які загрожують розколом. Цілком імовірно, що найбільш неприємна з лівих партій - "Нескорена Франція" Меланшона, залишиться в ізоляції.
Вірогідно буде, уряд коаліції макронового центристського об’єднання, за участю поміркованих правих ("Республіканці") та поміркованих лівих (соціалісти, екологи, "інші" ліві). Для цього Макрону доведеться віддати прем’єрське крісло якомусь лівому діячеві. Сьогодні уряд Атталя подасть у відставку. Але досить імовірно, що Макрон цю відставку не прийме, а залишить уряд виконувати обов’язки аж до кінця Олімпійських ігор у Парижі, тобто ще на два місяці. У цей час і збиратимуть коаліцію.
"Прекрасний політик проросійських поглядів"
30 червня у Франції відбувся перший тур виборів до парламенту. Тріумфатором стало ультраправе «Національне об’єднання» (АЛЕ), яке вже багато років звинувачують у надто тісних зв’язках із Кремлем.
Щоб пом’якшити радикальний імідж партії в очах виборців, її лідерка Марін Ле Пен призначила головою АЛЕ 28-річного політика Жордана Барделлу. У разі перемоги у другому турі 7 липня він може претендувати на посаду прем’єр-міністра Франції.
Зараз Барделла заявляє про підтримку України та засуджує війну, проте ще кілька років тому він закликав французьких політиків «не вчити Путіна демократії» і зустрічався з людьми з оточення Костянтина Малофєєва — прокремлівського олігарха, який понад десятиліття вибудовував відносини із західними ультраправими у спробах зміцнити вплив Володимира Путіна за кордоном. Після зустрічі ті охарактеризували його як «прекрасного політика проросійських поглядів». Як Барделла підтримував Кремль і змінював свою риторику – у розслідуванні Центру «Досьє».
«Я не буду ні безсилим [прем’єром], ні помічником президента Республіки, - заявив 28-річний голова ультраправого Національного об’єднання Жордана Барделла напередодні виборів до французького парламенту. — Щоб керувати країною, мені потрібна абсолютна більшість».
Перший тур парламентських виборів до Франції зробив цей сценарій ймовірним. Ультраправе «Національне об’єднання» досягло значних успіхів, здобувши більше 33% голосів у першому етапі голосування. АЛЕ лідирує та випереджає лівий коаліційний блок «Новий народний фронт» (НФП) з 27,99% та альянс президента Еммануеля Макрона «Разом» з 20,76%.
За прогнозами, після другого туру виборів «Національне об’єднання» може отримати від 190 до 220 місць у Національних зборах (зараз у них 88 крісел). Незважаючи на це, партія може не досягти абсолютної більшості у 289 місць, що створить потребу в політичних коаліціях. У разі перемоги лідер ультраправих Барделла стане прем’єр-міністром та наймолодшим главою уряду в історії П’ятої республіки.
Передвиборний плакат Жордана Барделла та Марін Ле Пен // «Національне об’єднання»
Багато аналітиків побоюються , що перемога Національного об’єднання може призвести до послаблення підтримки України з боку Франції. Партію Ле Пен уже давно звинувачують у зв’язках із Кремлем — і не безпідставно: у 2014 році партія отримала понад 9 млн доларів кредиту від Першого чесько-російського банку, що викликало хвилю підозр у фінансуванні з боку Росії. Сама Марін Ле Пен називала анексований Крим «невід’ємною частиною Росії» та зустрічалася з Володимиром Путіним, а високопоставлені єдинороси неодноразово відвідували заходи її партії.
Молодий політик Жордан Барделла, який кинув навчання в Сорбонні, — давній протеже Марін Ле Пен. З Марін він познайомився, коли йому було не більше 21 року. Допомогла його дівчина, батько якої дружив із лідеркою «Національного об’єднання».
З того часу Барделла впевнено рухається партійними кар’єрними сходами: спочатку його призначили спікером партії, а в 2019 році він успішно очолив список ПЗ на виборах до європейського парламенту. У політичних колах Франції його називали "роботом Марін", натякаючи на старанність у виконанні доручень "господині".
2022 року Барделла став головою «Національного об’єднання» — його призначення мало допомогти Ле Пен сфокусуватися на президентській кампанії та оновити імідж партії, яку багато хто асоціює з антисемітськими та расистськими висловлюваннями її засновника Жан-Марі Ле Пена.
Аж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну Жордан Барделла займав відверто прокремлівську позицію. У 2014 році він критикував прем’єр-міністра Франції Франсуа Олланда за те, що той «навчає Путіна демократії», хоча у самого Олланда низький рейтинг.
2018 року він привітав Володимира Путіна з переобранням: «У багатополярному світі Росія — партнер, а не противник».
Невдовзі на молодого політика звернули увагу структури «православного олігарха» Костянтина Малофєєва, котрий довгі роки веде кампанію з поширення російського впливу серед європейських ультраправих рухів.
Зустріч у Римі
"23 роки. З 16 червня 2019 р. обіймає посаду віце-президента партії, до цього був керівником молодіжної організації «Національного Об’єднання». Прекрасний політик консервативних і проросійських поглядів повністю відданий Марін Ле Пен, будучи її офіційним прес-секретарем. У ході всієї європейської кампанії не припустився жодної помилки».
Так охарактеризували Жордана Барделлу співробітники пропагандиста Костянтина Малофєєва влітку 2019 року. У розпорядженні «Досьє» є довідка, яку наближені олігарха склали за результатами виборів до Європарламенту. У ній вони аналізували ставлення нових євродепутатів до Росії, мабуть, намагаючись знайти точки впливу на політику ЄС. Про «проросійські» погляди Барделла вони мали можливість дізнатися з перших вуст — за два місяці до виборів із молодим політиком зустрівся цілий десант малофеївських співробітників.
29 березня 2019 року Жордан Барделла організував у Римі зустріч для молодіжних рухів ультраправих європейських партій, куди було запрошено й делегацію «Єдиної Росії». У січні 2024 року видання Mediapart опублікувало фотографію Барделла в оточенні кількох людей, зроблену якраз під час зльоту в Римі. За спиною учасників логотип Загальної спілки праці — італійської профспілки з неофашистським корінням, поруч із Барделлою стоїть керівник відділу міжнародних відносин Загальної спілки праці Джанлуїджі Ферретті.
Стаття Mediapart була присвячена зв’язкам між італійськими та французькими ультраправими, проте журналісти впізнали на фотографії і одного співробітника Костянтина Малафєєва – француза Фабріса Сорлена. Однак наближених православного олігарха там виявилося значно більше.
Барделла та Ферреті відбиті в оточенні сина Костянтина Малофєєва Кирила, провідного «Царгорода» Андрія Афанасьєва, дружини великого князя Георгія Романова Ребеки Беттаріні та директора аналітичного центру «Катехон» Михайла Якушева.
Зліва направо: Директор «Катехона» Михайло Якушев, дружина князя Романова Ребека Беттаріні, політик Жордан Барделла, керівник відділу міжнародних відносин Загального союзу праці Джанлуїджі Ферретті, провідний «Царгорода» Андрій Афанасьєв, син Костянтина Малофєєва Кірілл Mediapart
Усі вони пов’язані з Малофеєвим. Заснований олігархом центр «Катехон» займався виробництвом консервативної аналітики. На його сайті можна виявити статті про відновлення в Росії імперії та дослідження пророцтва про Апокаліпсис упереміш із новинами міжнародної політики.
2023 року «Катехон» перейменували на Інститут «Царгорода», керує ним Олександр Дугін. Михайло Якушев на сайті інституту числиться як заступник директора з міжнародних відносин . Насправді Якушев — одна з головних осіб у закордонній діяльності Костянтина Малофєєва. Він відповідав за контакти структур олігарха з провідними консервативними політиками, зокрема з колишнім віце-прем’єром Італії Маттео Сальвіні. З 2022 року Якушев перебуває під санкціями США за сприяння в обході санкцій проти самого Малофєєва.
Фабріс Сорлін — колишній член «Національного об’єднання» та ще один давній учасник малофеївської мережі впливу. Як видно з документів, що є в розпорядженні «Досьє», Сорлін співпрацював з людьми з оточення олігарха як мінімум з 2012 року, постійно пропонуючи різні проекти та способи налагодити відносини з ультраправими політиками. 2018 року він відзначився тим, що розгорнув прапор так званої “ДНР” на протестах «жовтих жилетів» у Франції. Після початку повномасштабного вторгнення Сорлін разом із дружиною та дев’ятьма дітьми перебрався до Росії, отримав російське громадянство і став героєм пропагандистських сюжетів про те, як іноземці втікають із Європи від «нетрадиційних» цінностей.
У статтях наголошується , що Сорлін переїхав із Франції «до села», проте насправді, як з’ясувало «Досьє», це котеджне селище на Мінському шосе, будинки в якому коштують від 30 млн рублів. 2023 року Сорлін став віце-президентом Міжнародного руху русофілів — організації, створеної після початку війни за підтримки МЗС та адміністрації президента для об’єднання іноземних прихильників політики Кремля.
Зрештою, з родиною князя Романова Малофєєва пов’язують дружба та сімейні узи — 2022 року підприємець став хрещеним батьком сина Романова та Беттаріні. Джанлуїджі Ферретті, в чиєму офісі проходила зустріч, приїжджав до Росії в 2018 році як міжнародний спостерігач на регіональних виборчих дільницях і в інтерв’ю «Вістям» заявляв , що Росія «вже може викладати в галузі виборів».
Сам Костянтин Малофєєв давно відомий як провідник інтересів Кремля за кордоном. 2014 року він потрапив під санкції США та Канади через зв’язки з прокремлівськими сепаратистами в Україні. Водночас він та його структури налагоджували стосунки з ультраправими партіями та рухами по всьому світу — саме ті, на думку близького до Малофєєва Олександра Дугіна, могли кинути виклик світовим «ліберальним елітам», із якими дедалі більше ворогувала Москва. Структури Малофєєва використовували консервативні проекти та заходи, щоб знаходити політиків, які готові до співпраці з Кремлем.
«Здебільшого [зв’язки з ультраправими здійснюються] за допомогою таких людей, яких я називаю операторами. Вони шукають контакти, пропонують варіанти, сценарії, – пояснює дослідник Антон Шеховцов. — Оператори прагнуть отримати якісь бонуси, преференції, владу або гроші або у Кремля, або в афілійованих з ним структур, тому вони ведуть активний пошук тих, хто може виявитися корисним, і, грубо кажучи, продають Москві бізнес-плани з підтримки правих в Європі. Оператори на ринку ідей. Чим більше ідей вони вигадають, які, як їм здається, зможуть зацікавити Кремль, тим більше контактів у ультраправих вони шукають».
Малофєєв
Як делегація соратників Малофєєва потрапила на зустріч із Барделлою і про що йшлося, невідомо. В Італію вони приїхали, ймовірно, на 13-й Всесвітній конгрес сімей, що проходив у ті ж дні, — цей щорічний захід проводить американська «Міжнародна організація за сім’ю», яка об’єднує консерваторів з усього світу.
На конгресі вони обмінюються своїм досвідом поширення «традиційних» та «християнських» цінностей — боротьби з законами про домашнє насильство, зусиллями щодо заборони абортів та поширення гомофобії. Згідно з програмою, у форумі планували взяти участь віце-прем’єр Італії Маттео Сальвіні, європарламентар Ніколя Бе, представники президента Молдови Ігоря Додона та співробітники Московського патріархату РПЦ.
Подібні заходи є зручним приводом для налагодження зв’язків із західними політиками, на міжнародну підтримку яких розраховував Кремль у боротьбі з санкціями, спробах домогтися визнання Криму та підриву стабільності в європейських країнах.
У наступні кілька років Барделла справді виправдовував покладені на нього надії. Хоча він не згадується у списку найбільш проросійськи налаштованих членів Європарламенту, ілюстрацією можуть бути як мінімум два його голосування щодо Росії у 2021 році, коли Москва виводила війська до кордону України.
Барделла проголосував проти резолюції «Ситуація на українському кордоні та на окупованих Росією територіях України» та проти резолюції «Росія, справа Олексія Навального, нарощування військової могутності на кордоні України та напад Росії в Чехії». А у квітні 2021 року він відмовився «втручатися в життя іноземної держави» та закликати до звільнення Олексія Навального, коли його публічно запитав про це телеканал France 2.
Однак вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року підірвало багаторічні зусилля неформальної дипломатії: багато вчорашніх союзників Кремля різко змінили свою риторику та підтримали Україну. Ставши офіційним лідером «Національного об’єднання» того ж року, Барделла теж почав міняти партійну позицію.
1 березня 2022 року він проголосував за резолюцію Європарламенту про надання Україні статусу кандидата в ЄС на тлі російської агресії та заявив , що «ми не можемо прийняти порушення суверенітету держави та народу, тим більше за допомогою зброї».
Барделла висловив повну «солідарність з українським народом, який чинить опір, захищаючи свою батьківщину». У заяві від імені своєї політичної партії, опублікованій того ж дня, він повторив заклик до Кремля вивести російські війська з території України.
Проте Барделла наполягав, що «покарання Росії у жодному разі має означати значного покарання нас самих». Після вторгнення Росії до України Барделла та інші члени його партії регулярно голосували проти резолюцій Європарламенту, які закликали до незалежності Європи від російських нафти та газу. Він підтримує більш обмежений формат допомоги Україні, ніж президент Франції Еммануель Макрон.
У ході теледебатів перед парламентськими виборами Барделла виступив проти відправки в Україну французьких солдатів та ракет великої дальності. Він також відмовився обговорювати співробітницю Європарламенту Тамару Волохову, яку вважають агентом російського впливу.
Коли у квітні 2024 року в Європі викрили мережу розповсюдження проросійської пропаганди в Україні через сайт Голос Європи, Барделла поспішив заявити, що до жодного з обраних членів його партії не зверталися представники російської мережі впливу. "Ми повинні боротися проти всіх форм втручання, починаючи з російського", - додав він.
У липні 2023 року, щоб передбачити звинувачення у російському втручанні, Барделла вирішив повернути кредит, взятий у 2014 році у Першого чесько-російського банку. Він також категорично спростував існування будь-якого зв’язку між його політичним рухом та Росією. "Наша чесність абсолютна", - заявив він.
Проте, як показують численні розслідування, відносини його партії з Кремлем розвивалися протягом майже десяти років і навіть вторгнення в Україну не змінило його позицій щодо деяких питань. Зокрема, у вересні 2022 року Барделла заявив, що історично Крим є російським. Однак він пообіцяв , що підтримуватиме Україну у разі його обрання прем’єр-міністром, надаючи оборонні озброєння та обладнання, боєприпаси та оперативну логістичну підтримку, «щоб дозволити Україні захистити себе та утримати фронт».
