Зрадник України Єрмак успішно виконав чергове завдання Кремля - Піонтковський

Опінії
16 березня, 19:20
Зрадник України Єрмак успішно виконав чергове завдання Кремля - Піонтковський

Зрадник України, крупний російський бізнесмен Єрмак зробив ще один дуже важливий крок у повзучому приєднанні України до ОДРЛО.

Пенсіонер, українець, але все ще оптиміст

Коли Єрмак постане перед трибуналом із звинуваченням у державній зраді, на одному з перших судових засідань буде продемонстрований запис засідання Ради Безпеки ООН щодо мінських угод від 18 лютого 2020 року.

Зрадник України, крупний російський бізнесмен Єрмак зробив ще один дуже важливий крок у повзучому приєднанні України до ОДРЛО. На оперативній зустрічі зі своїм новим куратором (Козаком) 11 березня в Мінську він домовився про утворення такої собі Верхньої Палати Малоросійської Федерації (у перспективі – 9-го федерального округу РФ). 10 сенаторів палати назвуть Єрмак із Зеленським, а 10 моторил з російських автопомийниць призначить російська окупаційна влада. Ці 20 державних мужів з правом вирішального голосу й займуться врегулюванням малоросійського конфлікту за участі 4 доброзичливих зовнішніх спостерігачів від Франції, ФРН, РФ та ОБСЄ.

Про це пише в статті для видання «Каспаров.ру» відомий російський політолог Андрій Піонтковський, який нині мешкає в США.

Наступні три дні туша господіна продюсера, яка справляє неабияке враження, примудрилася вужем звиватися на дискусійних ток-шоу, які все ще збереглися в Києві.

При цьому він постійно повторював ламаною українською мовою дві прописані йому російськими кураторами тези: один хитрозроблений та один тупо брехливий.

Спершу розберемося з хитрозробленим: невигідні Україні мінські угоди були підписані попередньою владою, вони нам не подобаються, але ми вимушені їх виконувати.

Мінські угоди дійсно були задумані Москвою як інструмент поневолення всієї України під фальшивим приводом відновлення її територіальної цілісності. Повністю контрольована Кремлем ракова пухлина ОРДЛО повинна була, за його задумом, бути легалізованою разом зі своїми двома армійськими корпусами і підвалами для тортур в українському правовому і політичному полі і безперешкодно поширитися на всю територію України.

Можна скільки завгодно критикувати, викривати, проклинати попередню українську владу. Але не можна заперечувати одного факту. Понад чотири роки (до 12 липня 2019 року) українська дипломатія впевнено протистояла цьому задуму.

Вона парирувала задум Кремля власним трактуванням мінських домовленостей – не може бути й мови про перехід до політичного порядку денного без виконання РФ базових вимог мінських домовленостей: припинення вогню, виведення російських військовослужбовців і озброєнь із зони конфлікту. І ця українська позиція мала повну підтримку міжнародного співтовариства. Кремлівська аргументація «іхтамнєт» категорично не сприймалася.

Російська агресія різко засуджувалася провідними країнами Заходу. Стосовно РФ діяли достатньо серйозні політичні та економічні санкції, накладені саме за невиконання Росією мінських домовленостей. Україна постійно вигравала процеси проти РФ в міжнародному морському трибуналі, Гаазькому трибуналі, арбітражних судах. Нікому в голову не могло прийти шпиняти Україну як недбайливого школяра якимось невиконаними домашніми завданнями, ставити в куток, примушувати її принизливо виправдовуватися і покірно доповідати про виконання чергових російських забаганок.

На цю жалюгідну роль свідомо призначив Україну продюсер державної зради Єрмак, який вискочив нізвідки, ніби чорт з табакерки, підписавши 12 липня зі своїм тодішнім куратором Сурковим протокол, яким вперше на Україну накладалися односторонні зобов'язання, спрямовані на реалізацію кремлівського задуму. Зокрема, на проведення окупантами на окупованій території «виборів», «переможці» яких отримають статус легітимних українських політичних діячів.

А тепер тупа і неприхована брехня Єрмака: якщо ми не будемо виконувати вимоги Москви «з виконання мінських домовленостей», то Захід зніме з РФ санкції. «Західні партнери нас про це постійно попереджують», - довірливо підморгував Єрмак аудиторії, ніби залучав до кухні «великої політики».

Коли Єрмак постане перед трибуналом із звинуваченням у державній зраді, на одному з перших судових засідань буде продемонстрований запис засідання Ради Безпеки ООН щодо мінських угод від 18 лютого 2020 року.

Засідання було скликане за ініціативою кремлівських хазяїв Єрмака з намірами викрити Україну у «невиконанні мінських домовленостей» і переконати західні країни скасувати санкції проти РФ та запровадити санкції проти України. Але воно обернулося тріумфом української дипломатії, тієї української дипломатії, яка послідовно здійснювалася до 12 липня 2019 року.

Три години поспіль я спостерігав за трансляцією цього засідання радбезу, не відриваючись, від першого до останнього кадру. Один за одним представники провідних країн Заходу – США, Велика Британія, Німеччина (!) – безпрецедентно жорстко засуджували Російську Федерацію за агресію, за окупацію українських територій, за продовження війни і за невиконання нею усіх базових умов мінських домовленостей – припинення вогню, виведення важкого озброєння, виведення військовослужбовців і «добровольців», звільнення утримуваних осіб, допуск ОБСЄ до будь-яких об'єктів на окупованих територіях. Всі вони підкреслювали, що санкції західних держав стосовно РФ будуть продовжуватися до остаточної ліквідації наслідків російської агресії.

Жодного докору на адресу України з приводу ніби невиконання нею мінських домовленостей, чи з якогось іншого приводу, не було висловлено ні ними, ні іншими представниками країн, які висловилися в стримано відстороненому  ключі, - КНР, Франція, ПАР. Блискуче відстоював інтереси своєї країни Сергій Кислиця. Прекрасно виступив представник Естонії, наступної потенційної жертви агресії «хорошого Гітлера», що замислив реванш за падіння СРСР і переграти заново світову історію. (В Естонії розуміють, що українські військові на лінії зіткнення з ОРДЛО захищають сьогодні і балтійські країни. Як заявила нещодавно президент Естонії Керсті Кальюлайд, - «Нам необхідно підтримати Україну. Для нас на карту поставлено все»).

Одна думка не полишала мене усі ці три години, і я впевнений, усіх тих, хто в Україні дивився трансляцію засідання РБ. Як вдалося слугам народу за такої світової солідарності з Україною опустити країну до стану жалюгідного чмо, змушеного принижено виправдовуватися за якісь невиконані домашні завдання і запобігливо заглядати в очі кремлівському диктатору, вислуховуючи його роздратовані повчання і нові вимоги?

Наступного дня я публічно висловив українським друзям свої скромні міркування про те, як закріпити і розвинути цей блискучий успіх України на найзначнішому міжнародному майданчику.

Вони дуже прості і ще більш актуальні сьогодні. Тому я дозволю собі їх повторити.

По-перше, звільнити і віддати до суду зрадника Єрмака.

По-друге, виступити з принциповою Декларацією з питань припинення війни і досягнення миру:

П'ять років, які минули після підписання мінських домовленостей, показали, що російська сторона не має найменшого бажання виконувати базові умови цих домовленостей: припинення вогню, виведення із зони конфлікту своїх військовослужбовців, найманців, військової техніки. В цих умовах будь-яке обговорення «політичного урегулювання» є лицемірством, що прикриває плани подальшої російської агресії. Ці плани Москва не приховує, постійно озвучує їх голосами маріонеткових «керівників» ОРДЛО.

Україна, як і все міжнародне співтовариство, ніколи не визнає результатів російської анексії Криму і частини Донбасу і буде домагатися повернення окупованих територій усіма дипломатичними засобами. І це повернення станеться. Відповідальність за все, що відбувається на цих територіях, несе у відповідності з нормами міжнародного права, окупаційна влада.

Як учасник нормандського формату, Україна вважає, що цій структурі варто зосередитися сьогодні на політичному примусі Москви до виконання ключового пункту мінських домовленостей – стійке перемир'я під міжнародним контролем на лінії зіткнення сторін. Треба просто, щоб вони припинили стріляти.

Україна вимагає також негайного звільнення сотень своїх заручників, які роками страждають в катівнях ОРДЛО та в російських в'язницях в Криму і на території Росії.

***

P.S.
Москва, Кремль. Ленін Молотову. 19 березня 1922 р.

Саме тепер і лише тепер, коли в голодних місцях їдять людей і на дорогах кинуті сотні, якщо не тисячі, трупів, ми можемо (і тому повинні) здійснити вилучення церковних цінностей з найшаленішою і нещадною енергією, не зупиняючись перед придушенням якого завгодно спротиву.

Москва, Кремль. Путін Єрмаку. 19 березня 2020 р.

Дорогий товаришу Єрмак, саме зараз і лише зараз, коли виявлені сотні, якщо не тисячі, заражених коронавірусом, ми можемо (і тому повинні) з найшаленішою і нещадною енергією, не зупиняючись перед придушенням якого завгодно спротиву, форсувати приєднання «України» до ОРДЛО і провести федералізацію Малоросії. Товариш Козак передав вам усі практичні інструкції. За найменших хитань буржуазного хлюпика Зе, відріжте йому з усією пролетарською непохитністю те, чим він так полюбляв грати на роялі на корпоративах кривавого бариги.

Читайте також:
Стару прокладку між бюджетом та братами Дубінськими справно накачують бюджетними грошима, не зважаючи на карантин та епідемію.
вчора, 23:43
Мета та ж сама, що в кагановичів і петровських в 32-33 роках минулого сторіччя – знищення українців.
30 березня, 14:06
На жаль, поширення COVID-19 в Україні набирає обертів.
30 березня, 11:53
про перелицювання зелених лапсердаків
29 березня, 11:29
Туреччина перетворилася на своєрідний аналог «русского мира».
28 березня, 09:50
Українізацію вишу започаткував Олекса Левитський.
27 березня, 12:31