ЗСУ — не масовка влади. ВРУ — не рояль
Слуги олігархів із Банкової працюють на Кремль. В їхньому інструментарії безліч засобів для наближення нашої перемоги, а прокладають «мир».
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Який разючий дисонанс між ставленням до Збройних Сил України, наших солдатів і командирів у міжнародних партнерів й у шавок Банкової. На літній сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ всі без виключення доповідачі, які згадували Україну, захоплювалися героїзмом і високою професійністю нашої Армії.
Саме тому і тільки тому нам готові давати зброю. Натомість бачимо системну й тривалу дискредитацію ЗСУ, цькування вищого військового керівництва з боку служок, наближених до офісного дуумвірату.
Вочевидь, це не самодіяльність навіженої депутатки, інакше її б давно вигнали з комітету нацбезпеки. Але вона й досі залишається заступницею керівника, позиціонуючи свою позицію не як фракційну, а профільну, використовуючи статус для інспекції підрозділів і втручання у військові справи.
Ми всі чекаємо від Армії більшої злагодженості, координації між підрозділами, поваги до солдата, максимального захисту життя воїна, продуманості операцій і наказів, меншої бюрократії. Й ці речі точно потрібно обговорювати в рамках комітету і парламенту, сприяючи модернізації ЗСУ, наближенню до стандартів НАТО.
Але найбільші проблеми в ЗСУ все ж інші — недоукомплектованість підрозділів, недофінансованість тилового забезпечення, відсутність снарядів і дронів, зброї та техніки, розгалуженої системи захисних споруд. Ось, чим би першочергово мала б зайнятися влада, — це пряма відповідальність уряду.
Критикеса військового керівництва весь час забуває, що всі критиковані нею рішення приймаються на ставці, й головним там є Верховний Головнокомандувач. Але до дуумвірату у служки питань немає!
Але ця системна дискредитація військовиків матиме важкі довгострокові наслідки. Ось, лишень, кілька основних пунктів:
- по-перше, це б'є по репутації ЗСУ, не сприяє добровільній мобілізації, бо замість героїзувати армію, її системно обнуляють;
- по-друге, це знецінює подвиг військовиків і їхню жертовність (вище військове керівництво, на відміну від депутатів, уже 11-й рік на війні й вони не заслужили такого ставлення);
- по-третє, це деморалізує самих військовиків;
- ну, й останнє, по-четверте, а як нам будуть давати зброю, якщо наші військові її «недостойні»?
Із безумною служкою все зрозуміло, вона співає те, що хочуть чути на Банковій, але чому мовчать інші «слуги», які ще вчора рукоплескали зігнаним у ЗСУ бойовим офіцерам? Іони, як води у рота набрали.
Армія — не масовка, застосовувати до командирів методи інформаційного кілерства дуже ницо. Й окрема для мене тема — сприяння у цьому українськими ЗМІ, які живуть десь в іншій реальності..
Журналісти продовжують розкручувати скандальну «слугу», щодня запрошуючи на етери, надаючи її словам більшої ваги, сприяючи, щоби її заяви виплеснулася за межі соцмереж і широко розійшлися. Ліплять нового Арєстовіча, а хто ж відповість за наслідки?
