Ненаситні «борці із корупцією» втратили страх. Їх не зупиняє ні закони, ні совість, ні навіть природний інстинкт самозбереження.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Минулої суботи, 31 серпня 2020 року прокурор-хабарник та «заносящій адвокат» Артем Ситник, внесений у реєстр корупціонерів за незадекларовані подарунки від магната Бахматюка, оголосив себе директором НАБУ. Він розмістив відповідне оголошення на сайті цієї богоспасаємої контори.
Власне, цього варто було очікувати від доволі хитрої та підступної особи. Нагадаю, що я писав із цього приводу аж 4 роки тому, читайте нижче:
Якби Україна мала щонайменші ознаки державності, то після такої заяви в Держказначействі негайно були б заблоковані рахунки НАБУ, а комунальні служби столиці припинили б подачу в приміщення НАБУ електрики, води й відведення каналізації. Після чого співробітники ЦСО «А» СБУ вивели б Ситника із кабінету в кайданках.
Але оскільки Україна — це не держава, а спірна територія, то є лише один спосіб зупинити розкрадання коштів державного бюджету під виглядом «боротьби з корупцією» — ліквідувати НАБУ взагалі. Все для того, щоби припинити, нарешті, продаж кримінальних проваджень, незаконне прослуховування телефонів і розкрадання коштів «Укроборонпрому».
Не дивно, що за роки відновленої незалежності корупція так роз'їла владу і людей, бо нема кого призначити на керівні посади. Риба вже вся гнила до кісток.