Звільнення Залужного: «прогрів» ґоїв пройшов успішно

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).

Ось вам, шановні читачі, моя власна версія ситуації із відставкою головнокомандувача генерала Валерія Залужного. Головком уже давно став політичною фігурою, хоча, як кажуть, не прагнув цього.

Насправді ж, вибори можуть бути набагато ближчі, ніж здається. Проте питання, навіть, не у виборах, а у владі як такій; ви ж не забули, що у нас рента, сировинна, корупційна модель економіки?

А це значить, що політичні еліти змагаються за контроль над економічними рентами — це мільярди доларів щорічно. Тому влада для політичних еліт — це їхня кормова база.

Владу можна отримати не тільки шляхом виборів. Є варіант із так званим Урядом національної єдності: це коли свій шмат пирога можна отримати шляхом руйнації владного однопартійного моноліту і тоді на торги будуть виставлені найбільш «смачні» посади.

Знаєте, чому в Україні досі немає уряду національної єдності? — Бо в опозиції немає політичної фігури, яка може зараз конкурувати у рейтингах підтримки із Володимиром Зеленським, але такою фігурою може стати генерал Залужний.

І тут виникає цікава ситуація — якщо Залужний зараз задля своєї політичної кар'єри подасть у відставку, він обнулить свій рейтинг, бо суспільство такий крок не зрозуміє. Найкращий варіант для опозиції — щоби Зеленський сам відправив Залужного у відставку.

Це політтехнологічне бінго! Рейтинг Залужного злітає до небес (як національний герой, якого переслідують), а рейтинг Зеленського катастрофічно падає (звільнив героя), — і тут у опозиції з'являється універсальна інформаційна технологія.

Необхідно періодично вкидувати в інформаційний простір «новину» про звільнення Залужного; нинішній «вкид» — уже другий. Працює це безпомилково.

Дивіться, якщо Зеленський не звільняє Залужного, всі дружньо пишуть, що «влада злякалась, ми відстояли нашою гнівною реакцією у соціальних мережах улюбленого генерала». Ще можна додати конспірологію, мовляв це влада такими новинами відкриває «вікна Овертона» стосовно відставки Залужного, «привчаючи» до цього суспільство.

Паралельно працює запущена технологія. Одночасно відбувається і консолідація ядра прихильників опозиції, зростання рейтингу Залужного, і падіння рейтингу Зеленського, а саме сприйняття влади девальвується у нуль.

Чому? Ну, тому що фігура президента перетворюється такою технологією у слабку людину, яка заздріть популярності «улюбленого народом генерала», підписує укази про його відставку і рве їх на клаптики, підписує та рве...

Майже голлівудський образ імператора Коммода та генерала Максімуса, улюбленця натовпу із кінострічки «Гладіатор»: «Я не можу тепер тебе просто так позбутися».

Технологія безпрограшна ще й тим, що це може перетворитись на серіал і тоді у Зеленського не буде іншого виходу як звільнити Залужного і це буде поганий хід для нього. Але якщо ситуація загостриться, він буде вимушений це зробити, аби зберегти керованість управлінської вертикалі.