•  

Свинокомплекс у Біликах отримав припис про призупинення діяльності

6270
Свинокомплекс у Біликах отримав припис про призупинення діяльності

Репортаж Людмили Стельмах (Кучеренко), президентки Полтавського обласного медіа-клубу. Спеціально для «Останнього Бастіону».

Того, що почалося в селищі Білики Кобеляцького району Полтавщини з 11 серпня ц.р., полтавські владоможці точно не очікували.

Адже 26 липня сесія Полтавської обласної ради підтримала рішення громади Біликів про закриття свинокомплексу ТОВ «Сільські традиції», який п’ятий рік окрім продукування нестерпного смороду отруює продуктами життєдіяльності тварин повітря, воду й землю, й звернулася з відповідними зверненнями до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та Національної поліції України. Це, певно, перший в Україні прецедент, коли орган місцевого самоврядування підтримав пересічних громадян у боротьбі за їхнє право на чисте довкілля.

Бо, скажімо, у райцентрі Ланівці на Тернопільщині, де ситуація була практично такою ж, як і в Біликах (свинокомплекс на околиці містечка), за три роки протистояння громади й бізнесу місцева влада не спромоглася навіть на акт моральної підтримки своїх виборців і порадила людям… самим звернутися до суду з позовом про закриття підприємства. Але ті не пішли до суду, позаяк український народ давно не довіряє цій державній інституції, яка «іменем України» за певну суму може освятити будь-який «беспредел». Вони масово вийшли на акцію протесту, перекрили в’їзд до свинокомплексу й усю цю зиму тримали облогу, доки в лютому 2016 року не була вивезена остання свиня. Хоча найняті свинарями «тітушки» били їх і палили намети…

До речі, на першого заступника голови Полтавської облради Євгена Холода, котрий ініціював вище згадане рішення сесії, продажні ЗМІ одразу ж начепили тавро посадовця, котрий нібито закриває підприємства й душить інвесторів.

Не можна реконструювати те, чого не існує

За логікою, принаймні на час очікування відповіді з центральних відомств ніяких збурень у Біликах не повинно би бути. Хоча зазвичай у 9-ти випадках з 10-ти скарги зі столиці повертаються в ту область, звідки надійшли, з резолюцією:«Розібратися на місці!» Утім, біличани сподівалися отримати позитивну для себе відповідь – про закриття свинокомплексу, хоча б з Києва (на Полтаву вже не надіялися), адже в листі Білицької селищної ради (на 10-ти аркушах) на ім’я голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького (його додали й на Київ) була детально викладена історія з’яви «стратегічного російського інвестора» в полтавському краї, починаючи від сфальшованих рішень-дозволів (на відкриття свинокомплексу – авт.) виконкому та сесії селищної ради.

Ось лише деякі витяги з листа голови селищної ради Юрія Латиша:

«5 квітня 2014 року відбулася відкрита сесія Білицької селищної ради за участю громадськості, на якій було прийнято рішення про припинення в місячний термін діяльності ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина», як такого, що може призвести до екологічної катастрофи.

Після цього ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина» надіслало листа №566 від 30.04.2014 р. на адреси Білицької селищної ради, Кобеляцької РДА та районної ради, в якому повідомлялося про прийняття агрохолдингом «БЭЗРК-Бєлгранкорм» (РФ) рішення про припинення своєї діяльності в Україні. Проте, як засвідчили наступні події,це був лише тактичний хід,спрямований на приховування причетності російського капіталу до контролю над зазначеним підприємством.

Так, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців уже в травні 2014 свинокомплекс змінив назву з ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина» на ТОВ «Сільські традиції», а громадяни РФ Орлов О.В. та Терещенко П.В. серед засновників перереєстрованого підприємства вже не значились. Однак їхня спільна мажоритарна дольова участь у статутному капіталі товариства у розмірі 91000 гривень, тобто, 91% від розміру статутного капіталу, відтоді належить приватній компанії «Грейнгейт Лімітед» (PrivateCompanyLimitedbyShares «GraingateLimited»), зареєстрованій в офшорній зоні - на Кіпрі. За наявними неперевіреними даними, кінцевими бенефіціарами кіпрської компанії є Орлов О.В. та Терещенко П.В. Два інших співзасновники-статисти - Грушевський Ю.А. та Михайлюк І.Б. залишилися незмінними, як і їхні дрібні міноритарні внески до статутного фонду ТОВ.

З моменту перереєстрації підприємство-правонаступник продовжилодіяльність у «кращих» традиціях свого попередника. З того часу минулопонад 2 роки, але жодних позитивних змін чи принаймні зрушень у бікприведення діяльності свинокомплексу до норм екологічного законодавства не відбулося.

Нині наслідки майже п’ятирічного господарювання свинарів можна відчути й побачити неозброєним оком. Зокрема, зухвалета цинічне нехтування нормативно-правових вимог щодо охорони довкілля таналежної утилізації відходів життєдіяльності тварин сприяєнасиченню повітря викидами великої кількості шкідливих речовин, внаслідокчого сморід став ще нестерпнішим, а його поява у повітрі стала взагалінепередбачуваною. Не меншою проблемою є проникнення понад нормутоксичних сполук у грунт та грунтові води. Підтверджують це результати вимірювань показників складу та властивостей грунтів у 2015 році,якимивстановлено перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливихречовин - хлоридів, амонію (обмінного) у перерахунку на азот амонійнийтощо...

ТОВ «Сільські традиції опублікувало в районній пресі заяву про наміри реконструкції очисних споруд. Однак ця заява, а також всі обґрунтування,покладені в її основу, є суцільною профанацією. Зокрема, поняття реконструкції діючих очисних споруд передбачає їхнаявність. Але ж залишається фактом те, що свинокомплекс за 5 років свого існування неспромігся створити передбачену проектом 4-ступеневусистему очистки викидів, здійснюючи лише сепарацію гною на рідку і твердуфракції та накопичення їх у «лагунах».

Таким чином, сама назва проекту єнікчемною, оскільки не можна реконструювати те, чого не існує...

...Спроба свинарів «втілити в життя» черговупрофанацію викликала величезне обурення громадськості нашого селища. Спротив біличан втілився у формуванні категоричної позиції щодо негайного припинення діяльності ТОВ «Сільські традиції». Кількість підписантів під вимогою закрити свинокомплекс сягає вже понад 1300 осіб.

Така категорична позиція мешканців Біликів за своєю природою неє проявом емоційної примхи, пов’язаної лише з небажанням систематично«насолоджуватися» спецефектами, пов’язаними з діяльністю свинокомплексу,у вигляді жахливого смороду. Мешканці Біликів, будучинеодноразово ошуканими нечесними та нечистими на руку бізнесменами, щокерують свинокомплексом, а також їхнім «лобі» з числа чиновників та народнихобранців, не ймуть їм більше віри, не мають наміру йти з ними на жоднікомпроміси. Члени громади налаштовані рішуче й готові відстоюватисвоє право на власне життя та здоров'я, а також чисте довкілля усімадоступними законними методами. Натомість, керівництво ТОВ «Сільські традиції» постійно вдається до застосування маніпулятивних технологій, замовчує істинні причини народного невдоволення, гротескно випинаючи надумані блага від діяльності підприємства...»

Білицький Майдан стоятиме до повної перемоги

Власне, 11 серпня сталося те, про що попереджав голова селищної ради Юрій Латиш. Оскільки за останні три роки влада, яка існує на гроші платників податків, так і не спромоглася захистити здоров’я і життя жителів Біликів, частина з них, доведена до відчаю, не чекаючи реакції столичних чиновників, реалізувала своє гарантоване Конституцієїю України право на протест і перекрила в’їзди-виїзди до свинокомплексу, категорично вимагаючи вивезення поголів’я. Їх змушена була підтримати решта тих, хто виступає за закриття свинарника, але менш радикально налаштована – до двох сотень чоловік.

Вони встановили намет, розвели багаття, заблокували під’їзди (а їх – 5) стовбурами дерев і живим людським щитом: «Це наш білицький майдан! Ми стоятимемо до повної перемоги! Ми віримо в те, що здолаємо оцих глухих душею падлюк, бандитів, посіпак російського бізнесу, шулерів і аферистів, на яких немає де тавра ставити».

Градус напруги в селищі красномовно демонструють слова однієї жінки до сусідки. Перша – за закриття свинокомплексу, інша – проти. У тієї, котра вимагає закриття, є підозра на онкозахвоювання «по-жіночому» й вона має їхати на обстеження в Полтаву. «Завтра їду в онкодиспансер. Якщо діагноз підтвердиться, я вб’ю твою дочку. Якщо в мене не буде дітей, хай і в тебе їх не буде. А де помирати – від раку в лікарні, чи в тюрмі – мені буде однаково…»

Щодня, щогодини новини з «білицького майдану», як з фронтової передової.

Потужні 24-тонні кормовози намагалися прорватися на територію й на швидкості давили протестувальників. Людям надали медичну допомогу, а водій сховався на території підприємтва, звідки його увечері на своєму авто вивіз гендиректор ТОВ «Сільські традиції» Юрій Грушевський. Очевидно, що керівники свинокомплексу нацьковують своїх працівників на пікетувальників-односельців.

Начальник Кобеляцького райвідділу поліції Володимир Федан неодноразово залякував пікетувальників порушенням проти них кримінальних проваджень за перешкоджання діяльності свинокомплексу (він стверджує, що «роз’яснював» наслідки) і що вони будуть відтіснені спецпризначенцями, якщо не пропустять кормовози. Ю.Грушевський та його заступник Роман Калатур погрожували, що «спишуть» падіж скотини на біличан і пред’являть їм хіба ж такий рахунок.

Приїхали якісь невідомі молодики спортивної статури, котрі застосували до протестантів не лише погрози, а й фізичну силу. Навіть прибули представники поліцейського батальйону спецпризначення «Полтава» на чолі зі своїм командиром Юрій Анучиним, тільки люди так зрозуміли, що вони на боці свинокомплексу, оскільки отримували спонсорську допомогу від «Сільських традицій».

Певно, адміністрація свинокомплексу намагалася своїми силовими методами вкотре переламати біличан через коліно й розблокувати ситуацію.

Однак за чотири доби – з четверга по неділю (14 серпня) – на свинокомплекс не заїхав жоден кормовоз!

Провокації прямо під час перемовин

У неділю в Білики приїхав перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький, голова Кобеляцької РДА Таміла Шевченко, купа керівників обласних галузевих департаментів і управлінь, депутати обласної ради, журналісти, правозахисники.

На порядку денному – єдине питання: як знайти компроміс, щоб Білики не стали зоною ще більшого екологічного лиха, якщо почнеться масовий падіж тварин.

Директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА Ігор Піддубний наголосив, що по суті, свинокомплекс з першого дня роботи й по сьогодні порушує екологічне законодавство, адже з самого початку не були споруджені очисні споруди. А.Пісоцький різко дорікнув Ю.Грушевському, що підприємство не виконує взятих на себе соціальних зобов’язань перед громадою (будівництво водогону) і не враховує думку громади щодо екологічних проблем населеного пункту, тому й «маємо те, що маємо…».

Та Ю.Грушевський і Р. Калатур вкотре як мантру повторювали, що «Сільські традиції» – зразок екологічного підприємства і що в них «по бумагах» – усе в ажурі.

Грушевський заявив, що повна переробка 37 тисяч свиней на власному Решетилівському м’ясокомбінаті займе 4,5 місяці. Представники громади на це категорично не погодилися. А.Пісоцький пообіцяв скликати нараду керівників м’ясопереробних підприємств Полтавщини, щоб попросити їх допомогти «Сільським традиціям» зменшити строки ліквідації поголів’я. Однак депутат облради Геннадій Коваленко зазначив, що не здивується, якщо виявиться, що реальна кількість свиней на комплексі вдвічі більша. Адже на початок 2015 року їх було понад 57 тисяч при дозволених 12 тисяч голів свиней. І що тоді?

Пропускати кормовози на підприємство ініціативна група погодилася тільки в обмін на рейси скотовозів, які вивозитимуть свиней.

Адміністрація свинокомплексу пристала на пропозицію заблокувати бетонними плитами троє воріт на підприємство з п’яти, щоб полегшити роботу пікетувальників.

Перемовини були в розпалі, коли голові Кобеляцької РДА Тамілі Шевченко зателефонували з «білицького майдану» й повідомили про дві провокації з боку свинарів. Перша: з території підприємства прямо аж до людей виїхав екскаватор з повним ковшем дохлих свиней! Друга: кормовоз намагався прорватися на комплекс через живу загорожу з пікетувальників.

– Хто повірить, що недолугі провокації не були санкціоновані керівництвом свинокомплексу? І хіба після цього можна вірити хоч одному слову Грушевського й Калатура і про щось з ними домовлятися, якщо вони прямо під час переговорів називають наш пікет «шабашем»? – голосно обурювалися представники громади.

Протест спровокувала бездіяльність влади

У понеділок, 15 серпня, ТОВ «Сільські» був вручений припис Державної екологічної інспекції про призупинення діяльності підприємства.

Результатом чергових тривалих переговорів представників власників свинокомплексу, обласної влади, галузевих відомств та пікетувальників став графік вивезення поголів’я та ввезення кормів на підприємство, згідно з яким останній підсвинок повинен прощально помахати хвостиком через 2,5 місяці.

Утім, протестувальники не вірять, що ТОВ «Сільські традиції» й справді вивезуть поголів’я свиней: «Вони обов’язково нас обведуть круг пальця…» Принаймні свідченням серйозності намірів свинарів був би відповідний наказ гендиректора по підприємству.

Не вірять біличани й тому, що державні органи нарешті спроможуться закрити підприємство, яке п’ять років нахабно й відкрито порушує природоохоронне законодавство. Люди вже не припускають, вони натомість твердо переконані, що весь цей час міліція/поліція, прокуратура, всілякі адміністрації та інспекції «закривали очі» на те, що свинокомплекс труїть людей (захворюваність у селищі на алергії, астму та онко зросли в рази) не просто так, а за чималі хабарі.

Хіба б вийшли люди на безстрокову акцію непокори, якби порушене рік тому кримінальне провадження за фактом порушення ТОВ «Сільські традиції» природоохоронного законодавства було розслідувано прокуратурою в розумні строки, передано до суду, а винні покарані з усією суворістю закону?! Хіба б у відчаї перекривали вони дорогу до свинокомплексу, якби Держекологічна інспекція винесла припис про призупинення діяльності підприємства хоча б на місяць раніше, маючи формальні підстави для цього ще з 2014 року?!

Елементарний аналіз причинно-наслідкових зв’язків підводить до висновку, що саме бездіяльність і корумпованість державних органів влади спровокувала жителів Біликів на останній рішучий крок щодо захисту своїх конституційних прав.

Бо хіба ревуть воли, як ясла повні? Згадаймо нашого земляка, класика української літератури Панаса Мирного.

Чи є вихід?

Як зазначив у своєму коментарі щодо ситуації в Біликах голова Полтавської ОДА Валерій Головко, обласна влада опікується поліпшенням інвестиційного клімату, підтримує та всіляко сприяє підприємцям, які прагнуть вкладати кошти в економіку області. Проте жодні кошти не варті людського здоров’я, а тим більше — життя. І коли підприємство відверто ігнорує думку громади, доводиться вдаватися до принципових заходів.

Звісно, робочі місця потрібні. Однак не будь-якою ціною.

Може, вихід там, де й вхід? Адже за радянських часів це був міжколгоспний відгодівельний комплекс ВРХ. Треба порадитися з фахівцями, обміркувати, обрахувати. Може, доцільно було б після ліквідації свиней облаштувати тут молочно-товарну ферму. Тим більше, що поруч – закритий кілька років тому Білицький молочно-консервний комбінат, де працювало 240 працівників, добра слава «згущенки» якого ще повністю не зникла…

Коментарі