Як комуняки грабували Україну

03 травня, 18:45

А під час російсько-української війни активно торгували з росіянами.

Частина перша. Історичні передумови.

У 90-х роках «з метою здійснення структурної перебудови медичної та мікробіологічної промисловості, створення конкурентного середовища та гарантованого забезпечення населення необхідними ліками» була створена державна акціонерна компанія «Укрмедпром», згодом перейменована на «Держмедпром».

До її статутного фонду були передані майно та пакети акцій кількох десятків підприємств, які колись належали державі.

Серед цих підприємств був і Полтавський завод медичного скла.

Підприємство було створено у Харкові в 1928 році. У 1930 році воно було перенесено до Полтави.

У 1986 році було створено виробниче об'єднання «Полтавмедскло», головним підприємством якого став Полтавський завод медичного скла. В цьому ж році на заводі було створено виробництво нового типу портативних інгаляторів.

У травні 1995 році Кабінет Міністрів України включив завод до переліку підприємств, які підлягають приватизації протягом 1995 року.

Практично всі підприємства Держмедпрому були продані з молотка, або вкрадені в держави.

У 1996 році завод було перетворено на відкрите акціонерне товариство.

У серпні 1997 року завод було включено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України.

У січні 1998 році керівником заводу несподівано стає Олександр Кудацький.

У 1984 — 1991 рр. Кудацький проходив службу в органах МВС м. Полтави.

1991 — 1993 рр. він був юрисконсультом міжгосподарського управління клубів і будівель ВО «Лтава».

1993 — 1995 рр. працював директор МП «Алекса».

З 1995 р. Кудацький став комерційним директором ПАТ «Полтавський завод медичного скла».

З 1997 р. — голова правління ПАТ «Полтавський завод медичного скла».

На початку 1998 року статутний капітал підприємства складав 26 мільярдів 130 мільйонів.

Але на кінець року дивним чином його було зменшено до 261 000 гривень.

У цей час засновником ПЗМС було регіональне відділення фонду державного майна України у Полтавській області.

У 2002 році державі належало 25% + 1 акція ПЗМС.

Без узгодження з керуючими органами (Мінздоров’я та Фонд держмайна) пішов із державної власності в офшори 25-відсотковий пакет акцій ВАТ «Полтавський завод медичного скла», який номінально належав державі після приватизації підприємства.

У 2008 році державний пакет акцій перейшов у власність офшору STORKE HOLDINGS LIMITED.

Цей офшор майже не впливав на діяльність підприємства, адже 53.4330% акцій перебували під контролем інших акціонерів (фізичних осіб).

Storke Holdings втратила контроль над акціями підприємства у 2014 році.

Тоді ж розкрилася схема, за якою державні акції перейшли в офшор.

У січні 2008 р. генеральний директор «Держмедпрому» (попередник «Укрмедпрому») виписав довіреність на ім'я свого заступника Бориса Собори, надавши йому право розпоряджатися будь-яким майном держкомпанії.

Після цього з держкомпанії в примусовому порядку вимагали стягнути борг перед київською фірмою «Торговий дім «Біоніка» на суму 353,7 тис. грн 25% акцій ПЗМС було заарештовано — їх Собор вирішив передати кредитору.

27 травня він уклав договір із харківським торговцем цінними паперами «Укр-Інвест» про відчуження акцій полтавського підприємства. Того ж дня їх було передано ТД «Біоніка» за символічні 670 тис. грн. Харківська компанія, як і слід було очікувати, як власник затрималася недовго.

Вже у березні власником блокуючого пакету стала згадана Storke Holdings Limited. Приблизно так само офшор з Беліза сконцентрував і 70% акцій монопольного виробника інсуліну — київського заводу «Індар».

За офшором простежувалися інтереси проросійського бізнесмена Ігоря Сало, який до середини 2000-х сколотив велику, за українськими мірками, фармацевтичну групу.

Ігор Сало

Її серцем стала харківська компанія «Здоров'я». У групу входили також заводи «Здоров'я народу», завод ДНЦЛЗ і бориспільський «Фармекс» (колишній «Макс-Велл»), куплений у кризу у колишнього власника казахського БТА Банку Мухтара Аблязова, що пустився в біга.

Але фармацевтична імперія, що вибудовується паном Сало, не витримала випробування часом. Групу «Здоров'я» викупив депутат російської Держдуми від путінської «Єдиної росії» Олександр Шишкін.

Олександр Шишкін

Рішенням Харківської міської ради від 6 серпня 2014 року Олександру Шишкіну присвоєно звання «Почесний громадянин міста Харкова» у зв'язку з його меценатською діяльністю, зокрема ініціюванням будівництва в Харкові храму.

Це відбулося не зважаючи на те, що у 2014 році російський сенатор Олександр Шишкін голосував за окупацію Криму московією.

На початку жовтня 2013 р. Storke Holdings програла у суді суперечку за право власності на блокуючий пакет заводу у Полтаві.

За акції останнього Storke Holdings особливо не боролася, сумлінно виконавши рішення Господарського суду Києва.

«Від них за всі роки з нами ніхто не зв'язувався», — запевняв директор ПЗМС Олександр Кудацький.

Це пов'язано з акціонерним розкладом на полтавському заводі — 53,4% його акцій належали голові «Полтава-Банку» Олександру Некрасову.

Тому такий мізерний пакет не дозволяв Storke Holdings навіть теоретично пред'являти свої претензії на участь в управлінні ПЗМС, виторг якого у 2012 р. досяг 223 млн грн.

Але Кудацького та Некрасова ніяк не дивував той факт, що частку держави у їхньому підприємстві контролювали росіяни.

У 2013 році склад правління ПЗМС виглядав так:

Кудацького не турбувало те, що росіяни віджали у держави пакет акцій підприємства, адже завод активно торгував з росією.

Після початку російсько-української війни ПЗМС продовжував експортувати продукцію до росії.

Полтавське підприємство продовжувало експортувати до московії приблизно 20 відсотків своєї продукції.

Про це заявив сам Кудацький.

За його словами, медичні ампули і флакони, які підприємство експортує до росії, ніяк не можуть нашкодити українській державності чи безпеці.

Підприємство експортувало продукцію до московії з 2014 до 2022 року.

Дохід заводу від російського експорту складав:

2020 рік — 15-20 мільйонів гривень;
2019 рік — 40-45 мільйонів гривень;
2018 рік — 100-150 мільйонів гривень;
2017 рік — 45-50 мільйонів гривень;
2016 рік — 30-35 мільйонів гривень;
2015 рік — 70-85 мільйонів гривень;
2014 рік — 30-40 мільйонів гривень;

Окрім експорту, ПЗМС імпортував продукцію з московії, підтримуючи економіку країни-агресора. Обсяг імпорту з рф склав:

2022 рік — 1-1,5 мільйона гривень;
2021 рік — 5,5-6 мільйони гривень;
2020 рік — 20-25 мільйони гривень;
2019 рік — 7-7,5 мільйона гривень;
2018 рік — 1,5-2 мільйони гривень;
2017 рік — 25-30 мільйони гривень;
2016 рік — 9-9,5 мільйона гривень;
2015 рік — 8-8,5 мільйона гривень;
2014 рік — 1,5-2 мільйони гривень;

За 8 років війни ПЗМС імпортував з московії товарів на мінімум 78,5 мільйона гривень. Експорт до рф склав щонайменше 330 мільйонів.

Позиція директора, який досі сумує за совєцьким союзом та комуністами, нам зрозуміла. От тільки він забуває, що при комуністах завод належав державі, а в приватні руки він потрапив завдячуючи «фунту» Кудацькому.

Чекаємо на коментарі СБУ, «Держмедпрома», який володіє 1/4 акцій Полтавського заводу медичного скла, та Кудацького: чи подобається їм смак крові від бізнесу на крові?

Далі буде.

Автор : Гнап Нерушима