1 листопада на ТЕС Ахметова трапилась масштабна аварія
Компанія з холдингу ДТЕК не пустила з перевіркою Державну екологічну інспекцію на місце аварії
Компанія з холдингу ДТЕК не пустила з перевіркою Державну екологічну інспекцію на місце аварії, яку місцеві жителі зафіксували 1 листопада на Бурштинській ТЕС («ДТЕК Західенерго») в Івано-Франківській області.
При цьому незалежна хімічна експертиза виявила у рідині з місця затоплення перевищення допустимої норми токсичного елементу – миш’яку.
На кадрах, знятих журналістами видно, що цю рідину відкачували у водосховище поруч, поєднане з місцевою річкою, яка далі впадає у Дністер. Про це йдеться у спільному розслідуванні громадської організації «Центр протидії корупції» і програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший). У ДТЕКу заявляють, що прорвало звичайний колектор із водою і шкоди довкіллю немає.
Журналістів не пустили на територію Бурштинської ТЕС, але вони змогли зняти місце аварії з дрону – на кадрах видно затоплену темною рідиною територію, орієнтовна площа затоплення – до 10 гектарів. Фахівці, які переглянули відео, кажуть, що вірогідно йдеться про розрив золошлакопроводу, яким під тиском води з ТЕС мають відкачувати небезпечні відходи на спеціальні відвали.
Знімальній групі на місці подій намагалися перешкоджати: охорона ТЕС вимагала залишити територію поблизу місця затоплення, згодом у місцевих ЗМІ з’явилося повідомлення про замінування станції, яке виявилося неправдивим. У пресслужбі ДТЕК не відповіли на прохання журналістів про зйомку на місці аварії.
Джерела на станції повідомили, що там стався прорив саме золошлакопроводу – мережі труб, по яких під тиском небезпечні відходи від спалювання вугілля на ТЕС – зола і шлаки – із водою потрапляють у спеціальне місце для їхнього зберігання.
Пізніше цю версію підтвердили і фахівці, яким журналісти показали зняте квадрокоптером відео з місця аварії.
«Судячи з характеру, за кольором, це золошлакові матеріали. І судячи з кількості води, то це вилив при повністю обірваному золошлакопроводі протягом, напевно, десятка годин», – розповів фахівець Володимир Печерський, колишній старший машиніст турбінного цеху Чорнобильської атомної станції, який також працював на станціях ДТЕК.
«Це – локалізований розлив, схожий на протікання труби золошлакопроводу», – проаналізувавши відео, повідомив інший експерт, фахівець Європейського екологічного бюро Джей Крішна, який спеціалізується на роботі вугільних станцій і який останні десять років працював із Greenpeace.
Автори розслідування також зіставили відео з дрону з наявними план-схемами Бурштинської ТЕС і дійшли висновку, що найбільш брудне і затоплене місце на станції розташоване саме по лінії труб золошлакопроводу.
На самій Бурштинській ТЕС спочатку повідомляли про проблеми з котлами, через що по черзі були вимкнені енергоблоки, але згодом ці повідомлення зникли з офіційної сторінки у мережі Facebook. Майже через тиждень після того, як стало відомо про аварію, 7 листопада, на станції повідомили про «прорив колектора промислових стічних вод на території колишньої пожежної частини».
Цю версію подій згодом озвучили офіційно і в ДТЕК у відповідь на запит журналістів. У Ахметова також заперечили прорив золошлакопроводу, повідомивши, що всі трубопроводи на ТЕС перебувають у задовільному стані.
При цьому на станцію не пустили державних екологів, коли ті 11 листопада прибули з перевіркою.
Як розповів тимчасовий очільник Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба: «наші працівники були цілий день біля прохідної Бурштинської ТЕС. В кінці дня нам повідомили про те, що керівництво вирішило не допускати до проведення перевірки».
За недопуск, за словами очільника ДЕІ, станцію можуть оштрафувати. Сума штрафу – близько 800 гривень.
При цьому журналістам вдалося зафіксувати, як з місця розливу рідину відкачали у Бурштинське водосховище, розташоване поруч із ТЕС.
З місця розливу, а також із самої водойми знімальна група у супроводі екоактивіста взяла дві проби рідини. «Центр протидії корупції» відправив їх кваліфікованому судовому експерту з багаторічним стажем на професійну експертизу – «фізико-хімічне експертне дослідження речовин хімічних виробництв сильнодіючих та отруйних речовин».
Спеціаліст-хімік Євген Юрченко повідомив, що у відкачаній рідині виявили перевищення допустимої норми миш’яку: «За результатами дослідження було встановлено надмірний вміст миш’яку. Миш’як є токсичним компонентом, вважається канцерогеном. Речовина другого класу небезпеки. Основна проблема, яку викликає миш’як – це ризик хронічних отруєнь.»
Згідно з поясненнями хіміка, миш’як міститься у вугіллі, яке спалює станція. Після чого воно перетворюється в золу, в якій залишається цей токсичний елемент.
Водночас, у пробах води з Бурштинського водосховища незалежна експертиза перевищення концентрації миш’яку не виявила. За словами експерта, у водоймі рідина з миш’яком розчиняється. Тож у водосховищі шкідливий елемент – менш концентрований.
Журналісти направили запит до ДТЕКу з проханням прокоментувати результати цієї експертизи. До публікації сюжету на це у Ахметова не відповіли. Водночас раніше у холдингу повідомили, що відомча хімічна лабораторія перевірила рідину із підтопленої території – і результати аналізів начебто підтвердили: «негативного впливу на навколишнє середовище не спричинено». Але копії результатів досліджень журналістам не надали.
«Порив колектора промливневих вод немає нічого спільного із золошлакопроводами, які не знаходяться на даній ділянці. Відтак забруднення підтопленої води відходами апріори не могли мати місце. Наголошуємо, що підприємство дотримується правил поводження із золошлаковими відходами, у ТЕС наявні всі дозвільні документи в сфері поводження з відходами, передбачені чинним природоохоронним законодавством. Також у серпні цього року на ТЕС проходила планова перевірка Держекоінспекції Карпатського округу, в ході якої не було виявлено перевищень граничних норм викидів та не виявлено вагомих порушень, які можуть завдати шкоди навколишньому середовищу. Мова про атмосферне повітря, поводження з відходами, стан земельних та водних ресурсів», – підкреслили у ДТЕК.
Згодом на місці, де воду з розлиття перекачували у водосховище, поклали асфальт, у який додали золи, і в одному з сюжетів в ефірі ТРК «Україна» (власник – Рінат Ахметов) назвали першою в Україні дорогою, побудованою з використанням золошлакових відходів.
Юристи «Центру протидії корупції» звернулися з заявою про злочин до Офісу генпрокурора.
Крім того, в період, коли журналісти готували матеріал до публікації, в одному зі столичних кафе неподалік Міненерго 19 листопада їм вдалося зафіксували непублічну зустріч міністра енергетики Германа Галущенка та очільника ДТЕК Максима Тімченка. Згодом міністр пояснив, що це він ініціював зустріч, а однією з тем зустрічі була реструктуризація боргів перед холдингом.
Перевіряти ТЕС також мали би фахівці з інших відомств – зокрема, органу зі структури Міненерго – Держенергонагляду. Там повідомили, що фіксували лише ті проблеми, де йшлося про аварії, про які раніше повідомив сам ДТЕК. А аварію, про яку йдеться в сюжеті – не інспектували.
Бурштинська станція входить до складу «ДТЕК Західенерго», бенефіціаром якого є український олігарх Рінат Ахметов. Відповідно до публічних даних, незадовго до того, як стати прем’єром, станцією керував Денис Шмигаль.
Вона є найбільшою теплоелектростанцією на заході України і розташована на так званому бурштинському енергетичному острові. Єдина експортує електроенергію до ЄС. За оцінкою експертів, це – монополія ДТЕК на експорт електроенергії за кордон з усієї України.
За даними британського аналітичного центру Ембер, українські теплоелектростанції є головними забрудниками у Європі. Бурштинська ТЕС – перша на континенті щодо масштабів викидів двоокису сірки – речовини, яка сприяє хронічним захворюванням дихальних шляхів.
Станом на час виходу сюжету, попри запевнення ДТЕК, ні громадськість, ні щонайменше частина контролюючих органів досі не розуміють, чи завдала аварія на Бурштинській станції шкоди довкіллю та які це може мати наслідки для здоров’я людей.
