«300 спартанців» у новому парламенті

Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №1017 щодо внесення змін до Конституції України відносно чисельного складу народних депутатів. Замість 450 лишити мають 300.

Окрім скорочення кількості народних обранців, парламентарі планують закріпити в Конституції пропорційну систему виборів за відкритими списками.

Представник президента України в Конституційному суді Федір Веніславський під час виступу в сесійній залі заявив, що «якщо вийти на вулицю і запитати громадян України про те, чи згодні вони з тим, що в Україні 450 народних депутатів, то ми чуємо 90% відповідей, а можливо, навіть і 100, про те, що 450 народних депутатів України забагато».

Цікава логіка. А от приміром вийти й запитати у народу «як люди ставляться до ідеї одноразової виплати всім бажаючим громадянам  100 000 доларів США»? Чи, наприклад, «чи варто відправити на Марс депутатів нинішнього та попереднього скликань?» Відсоток позитивних відповідей очевидний. 

А взагалі є гарна ідея. Обирати у парламент лише голів фракцій. І видавати їм у розпорядження певну віртуальну кількість голосів, в залежності від набраного відсотка на виборах. Тоді взагалі не буде потреби витрачати шалені кошти та утримувати структуру ВР. Вистачить одного кабінету, наприклад у будівлі Кабміну.  Тоді може нам взагалі не потрібен парламентаризм?

Якщо ж говорити серйозно: чим же цікаві подібні зміни та які нестимуть загрози в майбутньому?

Сьогодні парламентарій, окрім виконання свої прямих обов’язків у сфері законотворення, бере участь у ряді інших процесів, що входять до сфери його діяльності. Мова йде про так звану роботу «на землі» — округах.

Це контакт з органами місцевого  самоврядування, робота на захист інтересів жителів конкретного округу, прийом громадян, листування, депутатські запити і багато інших справ. Слуга народу і так не завжди встигає повністю охопити усі населені пункти. Тепер же їхню кількість на одного депутата буде значно збільшено. До речі, скорочення  нардепів призведе і до зниження ефективності роботи комітетів Верховної Ради.

З іншого боку підсилиться корупційна складова парламентської політики.

Тут вже є на чому підзаробити як самим депутатам, так і партійним лідерам. Усе це призведе до ще більшого перетворення політичних гравців у закриту касту, своєрідний клуб за інтересами. Коли кандидати в Раду проходитимуть ретельніший відбір задля уникнення випадкових людей «з народу». Тільки платоспроможні та лояльні фактичним власникам партії. 

Має право на життя ще одна цікава думка. А чи не буде це спробою партії «Слуга народу» на фоні зміни Конституції провести позачергові вибори до парламенту? Враховуючи швидкість падіння рейтингу президентської команди, у них був би шанс утримати хоч якісь позиції. Поки не пізно.

До речі, в унісон зі «Слугою народу» голосували й члени ОПЗЖ Віктора Медведчука. Без їхньої допомоги закон не був би прийнятий через «саботаж» с боку багатьох депутатів президентської фракції. Інші умовні опозиціонери виступили проти. З їхнім рейтингом це не дивує.

Нові вибори їм точно не принесуть зиску. Особливо представникам партії Святослава Вакарчука «Голос», які ледь не найбільш голосно виступали  за зменшення чисельності депутатів Верховної Ради під час передвиборчих перегонів. Однак, останні опитування чітко показали, що українці швидко змінюють собі кумирів. На інших в новій обновці.

І наостанок. Пригадаймо кількість депутатів у найбільш розвинутих країнах Європи. Франція та Італія мають двопалатні парламенти. Загальна кількість народних обранців у цих країнах складає 925 та 951 депутат відповідно. Німецький однопалатний парламент нараховує 701 «бійця», а сусідня з нами Польща (країна, яку люблять в Україні враховувати як взірець адаптації з постсовкового минулого) нараховує лише на 10 депутатів більше ніж Верховна Рада Україна. Ну це так. На всяк випадок.

Спеціально для «Останнього Бастіону»