3,1415926...., 3,1415926.... 3,1415926....

Дивіться, саме тому й надувачі кульок для дитячих ранків масово повалили у «народну челядь»  ̶  спрацював психологічний тригер. Якщо щодень надувати кульки, то, зрештою, процес починає сприйматися надувальником як єдина можливість врятувати світ від Баби Яги, Бармалєя і Порошенка.    

От смійтеся над нами, але делегування клоуна на гетьманство шахраюватим Ігорем Валерійовичем ми не пов'язуємо ні з рукою москви, ні з сіоністською змовою, ні з мрією усього життя взад повернути Приват.

Як на нас, мав місце експеримент цинічного приколіста – «Розумні? Еге? То ось вам дядько на вѐлику». І як він (Ігор Валерійович) не помер у пароксизмі реготу і задоволення надвечір 21 квітня 2019 року, коли його анекдот став явою!

Товариство, зробити лохами націю, залишивши нелохом одного велосипедиста на увесь загал, вдається не кожному і не кожного дня.
Відтак, й офіційні офісні спростування «наскоків» на найвеличнішого («безсовісні, подивіться як він схуд!»), й плачі задурманених величчю боневтіка колег у мережах дивують. М'якенько мовлячи. 

Червоною ниткою крізь реляції єдиного марафону і проофісних ботоферм проходить  усталення якоїсь чи не демонічної розумності героя рашистсько-української війни.

Ситуативний героїзм, панове. За усього позитиву. Бо й направду ніхто не знає, як би склалося у нас за іншого боневтіка. Ми приречені перемагати зайд з цим, що є.

А от щодо розумності… Без образ, 73, але хлоп'я нічого іншого в житті не знало, крім сцени. Буфонада на шкільних вечірках, фіґлярство на корпоративах «сильних світу того» (переважно рашистського), блазнювання на «стадіоні так стадіоні». «Україна-повія», рояль, ебоніт – це що, від розуму? Лицедій заучував чужі задерикуваті тексти, талановито імпровізував з ними перед не вельми вибагливим глядацтвом.

Був би з розумом, послав би того гуру, мовляв: «я вам, дідо, не старший – куди пошлють». Та оскільки ні дедукція, ні індукція близько не ночували, згодилось сорокадворічне хлоп'я на ще одну (у перспективі ще й грошовиту) роль. Послухайте його спілкування «наживо» зі західними змі. Потік свідомості, та й той не завжди у правильному напрямі. Інфантильність у всій своїй наготі.  

Пояснюємо, чого знову товчем воду в ступі. Членкиня Палати представників США Вікторія Спартц (це та вумен-українка у якомусь коліні, котрій Байден подарував ручку, яким ленд-ліз для України підписав він і Франклін Делано Рузвельт у 1941 для СРСР) звинуватила президента України  у зволіканні з вирішенням «проблеми Єрмака»:

«Я знаю, що президент Зеленський веде небезпечну війну з підступним ворогом. Він витрачає багато часу на створення міжнародної підтримки, щоб захистити свою країну, але у нього є постійна внутрішня проблема, яку він повинен вирішити – голова Офісу президента Андрій Єрмак».

Конкретні і надто серйозні, чого не бачить тільки пан Кулеба, інвективи пані Вікторії за посиланням.

На увесь свій зріст (поза натяками!) постає наш розумака й у перемовинах з президентом Німеччини Штайнмаєром після персоніфікації останнього нон грата. Це коли Єрмак не впустив одного з найважливіших партнерів по антигіт/путлерівській коаліції до Києва

Щось ще додасте про «титана мислі», любителі сценічної екзотики? Отут би й розум включити, якщо він, звісно, не міфічний.