71% фінів готові захищати сусідів по НАТО у разі нападу РФ
Високий рівень ентузіазму до обороноздатності виявлено лише серед громадян Естонії, Великої Британії, Польщі, Данії та найбільше у Норвеґії.
Такі результати опитування суспільної думки всередині країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, повідомляє інформаційна агенція "Останній Бастіон".
Багаторівневе соціологічне дослідження зафіксувало тріщини в єдності Альянсу: у кількох державах-членах бажання боротися за інших відверто слабке, як от у німців, чехів, угорців та болгарів.
Окрім того, більшість громадян переважної більшості країн НАТО не хочуть збільшувати військові витрати, навіть попри те, що заявленою метою військово-політичного блоку є їхнє істотне збільшення.
Назагал 64% опитаних респондентів від Таллінна й Анкари до Ванкувера та Сан-Дієґо вважають, що їхня держава повинна захищати іншу учасницю Альянсу у разі, якщо така зазнала зовнішнього воєнного нападу.
Показово, але норвежці виявили б найбільший ентузіазм щодо участі у відбитті агресії, скажімо Росії, за інших – на рівні 80%, натомість найменший – північномакедонці (32%), які нещодавно поповнили лаву НАТО.
Не менше ніж у восьми країнах-членах блоку менше половини громадян підтримали участь у війні від імені союзника, а це важливе питання, оскільки прийняття рішень у НАТО базується на консенсусі.
Своєю чергою, медіаагенція "Останній Бастіон" закликає читачів пам'ятати, що Захід в особі США, ФРН та ще кількох країн підганяють Україну із наступом, але при цьому незадоволені результатами.
