А що робити з Ланцетами?

Для початку вивчити досвід 59-і мотопіхотної бригади, яка за час бойових дій не втратила від Ланцетів жодної гармати. Жодної. Маючи ті самі засоби які є й на інших ділянках фронту, за рахунок грамотного управління наявними силами і, що важливо, на техниці українського виробництва.

І оскільки Ланцетами уражено вже понад 300 одиниць нашої найбільш цінної бойової техніки, то хотілося б вже, щоб на успішний досвід застосування РЕБ у 59-й бригаді не тільки звернули увагу, але й ухвалили ті рішення, які потрібні для реалізації такої саме роботи на усіх напрямках.

Проблема ефективності РЕБ в першу чергу проблема управління. НАТО замість нас керувати не буде.

Тобто треба розробити та розповсюдити тактику сучасної боротьби з дронами, організувати запровадження успішних практик, вдосконалювати антидронні системи, бо у сфері дронів та РЕБ технології змінюються майже щомісяця, це треба швидко усвідомлювати та запроваджувати нові стандарти.

Треба створити штати підрозділів РЕБ на рівні рота, батальйон, яких зараз взагалі нема. Треба розширити штати на рівні бригади до роти, видати наказ ГШ про порядок дій РЕБ роти, батальйону, бригади, ОТУ.

У нас є фахівці, але їх мало, треба система підготовки, і такі школи треба створювати на базі успішних підрозділів, а не відірваних від війни тилових структур.

На цій основі треба одночасно скорегувати оборонне планування, щоб купляти необхідну техніку та комплектуючі.

Долучити до процесу Держспецзв'язок та Мінцифру, якщо, звичайно, є бажання швидко дати результат.

Так само потрібна державна програма перспективних досліджень  ударних  дронів усіх типів. Залучати треба у проекти не тільки гроші - а й і усі розвідувальні та спецслужби, і дипломатів, бо питання комплектуючих для дронів та для боєприпасів для дронів потребує чіткої постановки завдань, програмування усіх відповідних державних установ.