Історією людства є низка реальних і уявних подій, а трактуванням займаються політично ангажовані інтерпретаторами. Чи так це? З'ясовуємо!
Перш за все ідеться не стільки про науку, а суто термінологічний сенс. Для тих, хто хоче з'ясувати, що є історія, необхідно визначитися й дати відповіді на наступні питання:
Адже всі ці ідеї (переходу від "традиційного суспільства" до "сучасного") є наслідком уявного тріумфу епохи Просвітництва. Вона являє собою сукупність досліджень.
Тих наукових напрацювань і теорій, які спробували пояснити зрушення, пережиті суспільством з кінця XVIII-го до другої половини XIX століття, а потім і далі у ХХ-му. Де головними складовими є:
Хоча сам термін "прогресу" говорить лише про часовий період, а не про внутрішній стан. Цей міф продовжує, тим не менш, жити в колективному несвідомому.
Його живучість забезпечується, не в останню чергу, фактом індустріалізації західноєвропейських суспільств у зазначений хронологічний період. Він співпав із періодом торжества політичного лібералізму і виявився з ним тісно пов'язаний.
Так може все-таки правий Макс Вебер, який говорить, що сучасному суспільству властивий ряд культурних констант: "розчаклування світу" та "раціоналізація" свідомості людини? Але чи дійсно втілення цих ідей в життя і є частиною розвитку?