Created with Sketch.

«Публічні інтелектуали» є профанами науки

16.05.2023, 19:35

Так зване "суспільство постправди", яким після 24.II.2022 виявилися українці, –  вразливе до дезінформації, конспірології та теорій змови.

Тому шалена "популяризація науки" і діяльність "публічних інтелектуалів"ніщо інше як спроба витіснити з академічних установ справжніх дослідників, ентузіастів-пошуковців.

Ось, що з цього приводу писав уславлений нащадками німецький мислитель позаминулого століття Фрідрих Ніцше (1844-1900) у своїй праці "Про майбутнє освітніх установ":

«Поділ праці у науці прагне практично тієї самої мети, якої подекуди свідомо прагнуть релігії: применшення освіти, ба навіть її знищення. Але те прагнення, яке для релігій, відповідно до їх виникнення й історії, цілком виправдане, мусить колись довести науку до самоспалення.

Тепер ми вже досягли пункту, коли в усіх загальних питаннях серйозного характеру, передусім у найбільших філософських проблемах, наукова людина сама по собі взагалі не має слова. Натомість той липкий зв'язковий прошарок, який проліг тепер між науками – журналістика, – сáме це слово і вважає своїм завданням і тепер виконує його згідно з власною сутністю, тобто, як свідчить сама її назва, як поденну панщину».

Цілком зрозуміло з вищенаведеного, що в Україні панує криза фаховості в усіх галузях, а в освітній і науковій перш за все, де з екранів фактично продають населенню обраних владою профанів в особі "інтелектуалів".

Подібне блюзнірство знецінює знання саме по собі ad absurdum, оскільки у будь-якої науки, особливо технічної спеціальності, завжди є – і власна мета, і простір для діяльності, і методи дослідження.

Також медіаагенція "Останній Бастіон" закликає згадати про те, що через брак якісної освіти українці не здатні чітко визначити свою картину світу; наші громадяни досі блукають у пошуках месії пустелею.

Читайте також
Здолати індивідуальну агресивність здатні обрані
Мистецтво
Як виглядає справжнє зречення
Життя
Люди є тим, про що найчастіше думають і мріють
Історія
Заради країн і народів живуть, а помирають за держави — Бертольт Брехт
Життя
Йоганн Кеплер: геометрія – вивчення відносин
Життя
Дзансін — мистецтво фокусування уваги
Історія