Відмова від матеріальності й повернення до природного початку — один із важливих чинників у філософії та релігії. Це знають не лише аскети.
Зректися матеріального життя — значить відмовитися від помилкових уявлень себе як про володаря матеріальної природи. Тільки тоді, коли людина перестає уявляти себе Богом, вона по-справжньому зрікається світу.
Щобільше, без знання не буває справжнього зречення світу: тільки справжнє знання дозволяє відмовитися від прихильності до мирських насолод. Зречення не повинно закликати до гріха або привчати гріховність.
Це процес, в якому чоловік зрікається бажання вигоди та жадібності, а жінка звільняється від страху втратити стабільність і надійність. Зречення належить до зміни свого внутрішнього ставлення до об'єктів, а не до припинення піклування про них.
Справжнє зречення починається зі звільнення від залежності та прихильності до об'єктів, які можуть перешкодити нашому духовному зростанню. Але часто люди у стані пристрасті бачать зречення лише як форму жертовності.
Своєю чергою, медіаагенція «Останній Бастіон» закликає читачів пам'ятати, що космос — це краса, а краса найповніше виражає ідею. Краса викликає емоції розширення, що складно (але можливо через творчість) вивільнити самостійно.