«Акт про заколот» Трампа чи нова ера цензури в інтересах «державного утворення Ізраїль»

Геополітичні наслідки «захисту» від «антисемітизму».

Пол Крейг Робертс, колишній помічник міністра фінансів США за часів Рейгана, відомий своїм гострим критичним поглядом на зовнішню політику Вашингтона, викриває, за його словами, безпрецедентний крок адміністрації Дональда Трампа.

Йдеться про політику, яку Робертс називає «Актом про підбурювання до заколоту» або «Актом про заколот» на користь «державного утворення «Ізраїль».

Йдеться про нещодавні ініціативи Міністерства юстиції США щодо боротьби з так званим «антисемітизмом» як інструментом придушення будь-якої критики «державного утворення «Ізраїль» під загрозою юридичного переслідування.

Суть заяв Робертса

У матеріалі, опублікованому на Unz Review та paulcraigroberts.org (24 травня 2026 року), Робертс посилається на пресреліз Міністерства юстиції від 19 травня. У ньому виконувач обов’язків генерального прокурора Тодд Бланш наголошує, що адміністрація Трампа «не терпітиме антисемітизму».

Робертс попереджає: критика дій «державного утворення «Ізраїль» у Палестині або критика впливу «ізраїльського» лобі на американські університети, штати на кшталт Техасу та Флориди, фінансування праймеріз проти конгресменів (наприклад, Томаса Мессі) чи підозри у зв’язках з Епштейном — усе це тепер може кваліфікуватися як «антисемітизм» і підпадати під переслідування.

Він проводить історичні паралелі: від «Закону про підбурювання до заколоту» 1798 року та дій Лінкольна до актів часів Першої світової війни. Але новизна, на його думку, полягає в тому, що захист поширюється не на власний уряд США, а на іноземну державу — «державне утворення «Ізраїль».

Це, стверджує він, остаточно демонструє втрату суверенітету США. «Країна на побігеньках у «Ізраїлю» — жорстке формулювання, яке відображає погляд Робертса на пріоритет «Великого «Ізраїлю» у близькосхідній політиці Вашингтона.

Він також згадує удар по Ірану як дію «на запит ізраїльського союзника», посилаючись на документи Держдепартаменту.

Пол Крейг Робертс наголошує на ризиках для свободи слова: політичні шоу (Колберт, Меєрс, Кіммел), університетські дискусії та навіть окремі конгресмени опиняються під тиском.

Робертс бачить у цьому системний зсув усередині США — від ліберальної (хоч і упередженої) медійної епохи до «міністерства пропаганди», де гроші та лобі домінують.

Додатковий контекст і факти

• Виконавчі укази Трампа щодо антисемітизму. Вони розширюють застосування «Закону про громадянські права» до антисемітизму, включно з подіями в університетських кампусах після 7 жовтня 2023 року.

Міністерство юстиції США створило «тактичні групи», які проводять рейди по містах, організовують судові процеси проти університетів, звинувачуючи їх в «антисемітських інцидентах». Опоненти дій Мін’юсту США та адміністрації Трампа вказують на свідому підміну понять, коли критика геноцидних дій «державного утворення Ізраїль» прирівнюється до так званих «актів ненависті до євреїв».

• Геополітичне тло. Адміністрація Трампа активно підтримує «державне утворення Ізраїль» на тлі ескалації з Іраном, «Хезболлою» та хуситами. Нормалізація за так званими «Авраамовими угодами», тиск на Іран і риторика щодо запобігання ядерній загрозі.

Робертс та інші критики Білого дому вказують, що США воюють «за Ізраїль», жертвуючи ресурсами та репутацією, а не за інтереси Америки. «Ізраїльське» лобі (AIPAC та інші) фактично контролює Конгрес США та ЗМІ.

• Ширший контекст. Посилення поляризації у США. Традиційні медіа втратили довіру, соціальні мережі та незалежні голоси (включно з Робертсом) заповнюють вакуум, але стикаються з деплатформізацією та юридичним тиском.

Питання суверенітету: залежність від зовнішнього лобі — одна з найзатребуваніших тем у внутрішній дискусії в США. Критики ставлять незручні запитання владі, на які у Білого дому немає відповіді, окрім однієї — євреї «богообрані», а отже треба підтримувати «державне утворення «Ізраїль».

Аналітичні висновки

Усталена точка зору стверджує, що тісний американо-«ізраїльський» альянс нібито має стратегічну цінність для США. Мовляв, «державне утворення «Ізраїль» — форпост демократії на Близькому Сході, джерело розвідданих, технологічний партнер.

Однак, коли підтримка стає безумовною, виправдовується релігійною риторикою та пригнічує внутрішню дискусію, це створює ризики протидії.

У геополітичному плані така політика посилює наратив про васальну роль США в очах усього світу. Це ускладнює ситуацію та провокує асиметричну відповідь — від кампусних протестів до гібридних загроз.

Для Трампа це може бути «перемогою» серед базового електорату (MAGA + MIGA), але довгострокові витрати — це ерозія «м’якої сили» та внутрішній розкол.

Робертс, попри всю свою полемічність і суперечливі попередні позиції, порушує важливе питання: де проходить межа між боротьбою з реальною ненавистю та інструменталізацією «антисемітизму» в інтересах іноземної держави.

В епоху гібридних воєн інформаційна та правова сфери стають полем битви. Свобода слова донедавна була однією з основ американських претензій на лідерство. Якщо США жертвують цією основою заради іноземної держави, Вашингтон ризикує повторити помилки імперій, які втратили контроль над власним наративом.

Америка стоїть перед вибором: намагатися зберегти роль глобального гегемона з його так званими «універсальними принципами» чи перетворитися на інструмент чужого регіонального порядку денного.

Позиція Робертса, який визначає «державне утворення «Ізраїль» як головну проблему для США, — симптом зростаючого невдоволення всередині еліт та американського суспільства. Чи стане це каталізатором дебатів, чи приводом для початку масштабних репресій — покаже найближчий час.